Андрій Гагін Душа-ріка
Душа - ріка, кипуча, чи глибока
і в той же час, не може бути нею.
Та різні, все ж, вливаються притоки -
Змішали воду, вкотре, із землею.
Сумні думки і спогади, що в серці
В її потоці прагнеш потопити.
Але журба в очах твоїх-озерцях,
Не сховані рядки душі відкриті.
Відвертих слів давно уже немає -
Понесла їх буденна течія.
Душа - ріка, та нею не буває -
Якби була - в твоїй, втонув і я.
травень, 2012
02.06.2012 01:18 © ... => Лідія Яр |
Дякую! |
02.06.2012 01:18 © ... => Деркач Олександр |
Дякую Олександре! |
02.06.2012 01:18 © ... => Тетяна Белімова |
Здається змін не передбачається! Хоча їх прагнення десь трішки присутнє - ось і випліскується потрохи )))) Дякую! |
02.06.2012 01:16 © ... => Володимир Пірнач |
Дякую Володимире! |
25.05.2012 22:44 Лідія Яр |
 Гарно.Сподобалось |
24.05.2012 21:20 Деркач Олександр => © |
 Буденна течія, не тільки слова і ми тонемо... сподобалось |
24.05.2012 20:45 Тетяна Белімова |
 Останнім часом зринає у Ваших поезіях Архетип води. На мою думку, це свідчення змін, які назріли у долі, і які підсвідомо прагнуть втілення у слові. |
24.05.2012 16:11 Володимир Пірнач => © |
 Сподобалось. |
24.05.2012 15:55 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую! |
24.05.2012 15:55 © ... => Каранда Галина |
Дякую! ) |
24.05.2012 15:36 Тетяна Чорновіл => © |
 Втонув! Писали у надгробному вірші: "Пропав нещасний в глибині душі".... |
24.05.2012 15:12 Каранда Галина |
 рядки душі відкриті - гарно. |