Ранок
з рубрики / циклу «Рідна земля»
Запахли зорі полинами.
Народжувався день новий.
Художник малював думками
Пейзаж брунатно-золотий.
Співак писав ще "фонограму",
Щоб не упасти в бруд лицем.
І душ наповнювались храми
Новим, ще не гріховним днем.
Поет один меланхолійно
Про почуття свої творив.
А інший, випивши снодійне,
Крізь сон про гроші говорив.
Всі день зустріли як попало -
хто у хоромах. хто в кутку,
Кого ця ніч дощем застала.
Хто притуливсь на моріжку...
Художник закінчив картину,
Співак без голосу затих.
Поет спалива всю писанину
І взявся за старий диптих.
Крізь небо крокували стежки
І розпаляли хмар танки
Береза вішала сережки
На трав`янисті кожушки.
День не питав чиєїсь згоди -
Народжуватися чи ні.
Він приступом узяв народи.
Хоча і більшість - уві сні.
