25.05.2012 12:51
-
127
    
  3 | 3  
 © Чернуха Любов

В небеса

В небеса повітряною кулею,

Без кутів, кінцівок, вся округлена,

Підіймаюсь бабцею сутулою,

Мов відтоптана і вже відлюблена.

Кожен метр з криком і поривами,

Весь баласт втрамбований скидаючи,

Пролітаю між дощами-зливами,

Безтілесну душу омиваючи.

На вершині гір небесних, сяючих,

Вся до блиску хмарами начищена,

Сил боюсь до лоскоту стискаючих,

Бо і так роздвоєна, розкришена.

Земним тяжінням майже не обмежена,

Лечу, шукаю власну траєкторію.

У просторі свободою відроджена,

Безмежний шлях до вічності підкорюю.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.05.2013 07:42  Дебелий Леонід Семен... => © 

Гарно! Заздрю, Ви вже так багато бачили...

 25.05.2012 15:15  © ... => Деркач Олександр 

Дякую, Олександре!

 25.05.2012 15:11  © ... => Тетяна Чорновіл 

Та я не надовго, хтось штрикне легенько і повернусь

 25.05.2012 14:01  Тетяна Чорновіл => © 

А куди то Ви полетіли????? Вертайтеся на грішну землю! Як усі полетимо, хто ж вірші на Пробі Пера виставлятиме? :)))))

 25.05.2012 13:41  Деркач Олександр => © 

Дуже-дуже сподобалось, до лоскоту))