29.05.2012 23:11
-
234
    
  4 | 4  
 © Маріанна

Ілюзії

Ловець загублених ілюзій

Ще плаче стиха уночі,

Не знає, по якій заслузі,

Збирав загублені ключі.


Волає приспане сумління, 

А думала, що відгуло.

Та кличе, наче провидіння,

Чиєсь засмучене чоло.


Не зупинити вже марнотність

Усіх щоденних тихих справ.

Не заховається самотність

У заході чужих заграв.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.05.2012 18:01  Тетяна Белімова 

Глибокий, навіть сакральний сенс у Ваших рядках. І водночас такий сум, навіть туга вселенська вчувається...

 30.05.2012 17:37  Каранда Галина => Деркач Олександр 

дере? то погано... аби не драло, було б значно краще...

 30.05.2012 17:36  Деркач Олександр => Каранда Галина 

Та трохи Оно де ре

 30.05.2012 17:17  Каранда Галина => Деркач Олександр 

оноре де? а йому зручно там?:))))))

 30.05.2012 13:20  Тетяна Чорновіл => Деркач Олександр 

{#}

 30.05.2012 13:19  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! А може все-таки заховається??? :))

 30.05.2012 09:05  Деркач Олександр => © 

Написано гарно...Бальзак на душу

 30.05.2012 00:13  Мальва СВІТАНКОВА 

{#}

 29.05.2012 23:22  Каранда Галина 

гарно.