Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.06.2012 01:09Оповідання
Для дорослих  Для студентів  Про місто  
110000
© Арсеній Троян

Пилососи-вбивці

Арсеній Троян
Опубліковано 03.06.2012 / 11480

 Вася Хулієвич повертався додому пізно ввечері. Підтримуючи сам себе, він зайшов в метро і видобув зі своїх растаманських джинсів два жетона — два кружальця як пропуск в підземелля. Один Вася запхнув в пащеку блискучобокого автомата, а інший запхнув назад в кишеню своїх растаманських джинсів. Запхнувши, пішов.

Оскільки було пізно, то людей на пероні було небагато: жіночка років двадцяти п’яти, прибиральниця, два пацани під кайфом, лисий мужик в блискучому довгому плащі, в затемнених окулярах і великим ящиком під боком, Вася Хулієвич . Останній підійшов до стіни, прихилився і прикімарив, доки електронний годинник пробив на весь перон одинадцяту годину.

Раптом Хулієвича хтось доторкнувся. «Міліція? Грабіжники? Єгиптяни? — промайнуло в растаманській голові Хулієвича» і він відкрив свої очі. Перед ним стояв той мужик в плащі і пильно усміхався. Вася Хулієвич  теж усміхнувся. Мужик змінив вираз обличчя на більш серйозний і протягнув йому ящик.

— Купи!

Вася Хулієвич  перестав усміхатись  і покачав своєю растаманською головою:

— Нейн.

Мужик збентежився, але не відходив. Вася теж стояв на місці. Тоді мужик відкрив рота:

— Ну ти шо? Купи! Ось послухай.

І він підніс до вуха Хулієвича ящик, у якому щось заскрипіло і голосно перднуло.

— Шо це за хрень у вас там? — запитав Вася Хулієвич . — Коти? Ховрашки? Єгиптяни?

Мужик задоволено гмикнув, мовляв, здивував, і сказав голосом великого партійного начальника:

— Бери више, дружок. Пи-ло-сос!

— А-а-а, — протягнув Вася Хулієвич . — А шо з ним таке?

— Гороху об’ївся. — махнув рукою мужик. — Ну так будеш брати?

Вася Хулієвич  глибоко зітхнув і поліз в кишеню своїх растаманських джинсів. Звідти він дістав: закінчену пачку «Бєламора», два презика, сторінку з Великої совєцької енциклопедії на літеру «Х» (Херосима, херувими) і знову зітхнув:

— Нє, не куплю.

Мужик нахмурився. Потім він поставив ящика на холодну гранітну підлогу та сказав, тихо і насторожено:

— Не купиш — я зараз випущу його на волю.

При цих словах ящик заходився ходором.

— І шо? — зневажливо запитав Вася Хулієвич . — Він запердить все метро?

Мужик сказав «Ну ладно» і відкрив ящик. Звідти виліз довгий пилососний шланг. Як перископ, він роздивися все навкруги і сховався назад.

— Ха-ха! — сказав Хулієвич .

Але тут ящик розлетівся на всі сторони і перед очима постав пилосос. Мужик став реготати лиховісним сміхом. Пилосос покрутився на місці і почав приставати до тьолки, але та втекла.

Почувся гуркіт потяга, що прибуває.

— Тікає, друже-перче, бо зараз пилосос розігріється і тобі капут.

І спавді, пилосос розігрівся і почав ганятися за всіма, хто був на пероні. Пацанам обідрав штани, прибиральниці наплював на фартух і сказав на неї: «Стара кофемолка». Вася Хулієвич  злякався і швиденько вскочив в потяг.

Потяг вже майже зник в підземеллі, як його помітив пилосос. Спрямувавши на нього свій шланг, він розкрутив його, як ковбой лассо, і кинув у вікно. «Чорт, — подумав Вася ». Пилосос, пробивши вікно, став кружляти на місці, шукаючи нових жертв.

Вася Хулієвич  спробував вистрибнути через двері, але не знайшов їх. Він став бігати по вагону, але тут пилосос його помітив і кинувся на нього, лиховісно диркочучи. Перед очима Хулієвича промайнуло все життя і він подумав, що досі не з’їздив в Сан-Франциско, не знайшов своє кохання і не доїв бутера, яким тепер вдома ласує той жирний кіт. Пилосос загнав Васю в куток без реклами — все, це дійсно капут.

Аж тут пролунало два постріли — пилосос задимівся і вибухнув. З дверей сусіднього вагону вийшло кілька чоловіків із піратськими мушкетонами в руках. Побачивши Хулієвича, один з них протягнув свій мушкетон і сказав:

— Ми повстанці…

— Які повстанці?

— Повстанці, рух опору проти навали пилососової нежиті. Ти маєш зупинити, бо тепер ти — обраний, тут і до Піфії не ходи. Прямуй на центральну площу, і вбий керівника пилосового уряду, бо вони витіснять нас з нашої землі і поставлять свого патріарха!

— А це шо? Пістолєт? Лук? Єгиптянин?

— Нє, це винищувач пилососів, розроблений в наших секретних лабораторіях. Заряджається срібними кулями. При близькому контакті можна оглушить ворога. Срібні кулі купуй тільки у нас, вул. Сумська, 31. Ну все, біжи, бо за нашими даним пилососи оголосили на тебе полювання, йди, ми в сусідньому вагоні для тебе дирку прогризли.

Вася Хулієвич  пробіг в сусідній вагон, вистрибнув на повному ходу з потяга, порвавши свої растамські джинси. Коли шум потяга стих, він почув як позаду наростає стоголосе лиховісне диркання. «От воно почалось, — подумав Вася Хулієвич , — велика інвазія». Він пробіг темним тунелем і виліз на станції. Вже майже ступив на перон, як за ногу щось вхопило. Вася Хулієвич  глянув і побачив як холошу його растаманських джинсів обвиває лиховісний шланг. «Хто це? — подумав Вася Хулієвич . — Ах, це ж пилососи».

І він влучним пострілом з третього разу відбив шланг зі своєї ноги. Пилосос заскімлив, як собачка, і зник у тунелі. Вася Хулієвич  вибіг на вулицю, пронизуючи холоне нічне повітря .

Він біг, доки не добіг до головної площі. Там вже пилососи збудували велетенську сцену, на яку виліз пилосос в бабочці. Всі інші пилососи зібрались внизу і привітали його радісним диркотом.

— Пилєсоси, я вас прівєцтвую! — закричав пилосос в бабочці. — Сєводня, на день Пилєсоса, для вас будєт пєть Газманов і другіє нашиє…

Пилососи радісно задиркали. Потім на сцену вийшов головний пилосос і сказав диктаторським голосом, зриваючись і розмахуючи шлангом:

— Майне лібе пилососен! Ми — пилососи і гордимя етім!! Ви, шо перебуваєте тут, є свідоцтвам нашої сіли! Настал наш чяс!!! Ми — новоє суспільство, у якому нє будєт каст і прошарков, ми утворім нову дєржаву — Пилососію!!!! Ми нє буєм м’якатілими, я хачю бачить єдину ПИЛОСОСІЮ! Ест йа, гут, гут!! Ми завоюєм весь світ! Марш, майне лібен пилосоєн, в атаку!!

Пилососи радісно задиркали, вимахуючи своїми шлангами. Вася Хулієвич став заряджати зброю і пальнув в їх главаря, рознісши його на пластмасові друзки. Пилососи заревіли моторчиками і кинулись на Хулієвича. Той поклав кількох, але їх було занадто багато. Тоді Вася Хулієвич  переключив свої мушкетони в режим гранатомета і став розкидуватись гранатами направо і наліво.

Аммо скоро закінчились. Вася Хулієвич  закрив очі і подумав, що це черговий кінець життя за один вечір. А коли відкрив очі, то нікого не було. Нічний вітер грався фіранкою відчиненого вікна. Обрій освітлювали спалахи грози: буде дощ. На екрані телевізора бігли титри фільму «Опасниє метрвєци-10». Вася вимкнув телік, знайшов свій пилосос, викинув його у вікно і вирішив поїсти на ніч.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
02.06.2012 Проза / Новела
Санітари хрущівок
04.06.2012 Проза / Нарис
Моя автобіографія. Remix
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
Оповідання Про місто
20.10.2012 © Ницик Андрій
Подорож
03.06.2012
Пилососи-вбивці
13.03.2011 © Леді Вікторія
Сон про чорну кішку
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 11 (11+0+0+0+0)
Переглядів: 167  Коментарів: 5
Тематика: Оповідання, місто, пилосос, вбивці
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.06.2012 13:07  Володимир Пірнач для © ... 

Симпатичний приход.
Сподобалось.
Плюсую. 

 04.06.2012 19:26  Олександр Новіков 

мащща. особливо єгиптянин)))) ду сподобалось 

 03.06.2012 13:34  © ... 

Дякую всім. Кіт, мабуть, з`їв бутерброд і став ще жирнішим)) Газманова я не ображав, хоча йому паралельно. Ще раз дякую)) 

 03.06.2012 12:52  Тетяна Чорновіл для © ... 

Шикарно!!!! Про Газманова то ще й гарно сказано!

А яка доля жирного кота з бутербродом????

 03.06.2012 07:16  Каранда Галина для © ... 

))))))) дуже нестандартне й оригінальне в Вас мислення. Подобається!)
) а за що Газманова образили?)))))))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
01.04.2012 © Каранда Галина
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди