03.06.2012 13:43
-
238
    
  8 | 8  
 © Андрій Гагін

Діорама

з рубрики / циклу «Нуртовище думок»

…так усе й справді штучне тільки різні рівні,

напевне, а може навпаки, ніщо не штучне?

Ксенія Ен

Що природнє – де видумка – маска

Усвідомлять думки, відчуття.

Все є справжнім, і навіть поразка,

Що це поле мов штучне буття.


Так, думки не фальшиві про штучність:

Рівномірні рядки звіддаля.

Хто творець, чи природа, чи учні –

Мабуть той, хто майструє зерня.


І чого тепер в ньому тут більше –

Чи важливо, чи є та межа.

Поєдналося в ньому як в вірші

Просте слово й поета душа.



02.06.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.06.2012 20:02  © ... => Деркач Олександр 

Дякую!

 06.06.2012 20:02  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую!

 06.06.2012 20:02  © ... => Сашко Новік 

Дякую! Гарний тандем ))))

 06.06.2012 20:01  © ... => Каранда Галина 

Дякую Галино!

 06.06.2012 19:56  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую Тетяно! Саме так! Ще дискутуючи, я намагався це сказати! І Ксенія, практично до цього висновку дійшла! Немає абсолютності у всьому! І кожен все бачить по своєму. От і вилилося все в вірші ))))

 06.06.2012 11:58  Деркач Олександр => Тетяна Чорновіл 

Сподобалось, а по темі згоден з п.Тетяною

 05.06.2012 12:50  Володимир Пірнач 

Кульно,
закінчення дуже сподобалось.
Плюсую.

 04.06.2012 18:34  Сашко Новік 

Просте слово й поета душа-чоткий тандем)

 03.06.2012 18:17  Каранда Галина 

про зерня дуже сподобалося.

 03.06.2012 14:01  Тетяна Чорновіл => © 

Прекрасно сказали про слово і душу поета! Кожен створює сам свій світ. А де в ньому штучність, а де реальність???? Одному Творцю відомо! :)))