МОНОЛОГ ГОЛУБЦЯ
з рубрики / циклу «ЛІРИЧНІ СМАКОВИНКИ»
В голодних спалахах думок
Мене, я знаю, дуже хочеш!
І зустріч нашу в снах пророчиш,
Вгорнувши в мрій нестримний смог.
У мить бажання таїни
Візьми, наскільки серцю любо,
Притисни міцно, моя згубо,
Сном капустяним огорни.
Для почуттів бракує слів,
Що не сказав би – пожалію.
Впаду, як в гріх, на дні зомлію
В гарячій пристрасті підлив
Сметана мариться мені,
До дна її спішу сягнути!
Так солодко мені тонути
В її ласкавій глибині!
Торкатись уст твоїх люблю,
Як розігрітий я добряче!
Студи моє єство гаряче,
Бо просто, серденько, киплю!
Сподобалось, сподобались))
