Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.06.2012 20:14Мініатюра
Для дорослих  Про мову  Про Батьківщину  Про Україну  Про сучасність  
40000
© Дарія Китайгородська

Не та професія

Дарія Китайгородська
Опубліковано 11.06.2012 / 11660

На початку 90-х, коли я вчилася на перших курсах університету, частенько їздила додому славнозвісним потягом № 623 „Київ – Кам`янець–Подільський”. Було цікаво спостерігати за людьми, слухати їхні розмови й намагатися вгадати, чим вони займаються, чи мають родину, що для них є найважливішим у житті. Сама я ніколи у розмови не вступала, вважаючи, що завжди цікавіше слухати, ніж говорити. Однак все колись трапляється вперше.

- А ви, мабуть, студентка? – запитав мене вусатий дядько з нижньої полиці навпроти. Такий типаж у нас на Поділлі називають „вуйко з полонини”.

- Так, вивчаю російську філологію, - відповіла я.

- О, то де ж ви збираєтесь знайти роботу після закінчення? – усміхнувся до мене попутник. – Кому ж буде потрібна тая російська мова в Україні? У школі її не вивчатимуть. Не ту професію ви обрали!

- Чого це? – спантеличилася я. Чесно сказати, я тоді мало задумувалася, що буде з російською мовою після набуття незалежності нашою державою. Мала інші проблеми: підготуватися до сесії, дожити до стипендії, десь заробити трохи грошей... Тому міркування вуйка з полонини здалися мені чистою теорією з далекого майбутнього.

- Як це чого? Ми тепер маємо незалежну Україну, державна мова у нас – українська, Москва нам більше не вказуватиме, що і як чинити. І у школі їхню мову не будуть вивчати. Стільки вчителів опиниться без роботи! – аж трохи зі зловтіхою пояснив мені дядько.

- Ну, я в школу й не збиралася. Завжди хотіла залишитись у науці, - закопиливши губу, відповіла я. – Якщо вийде.

- І кому буде потрібна ваша російська наука? Солоденька, доки ще маєте час, переводьтеся на українську філологію: ця професія найближчим часом стане дуже популярною: чи в школі, чи у вишах, - агітував мене вуйко.

Я, звісно, впиралася, бо моя спеціалізація мені подобалась. Приводила аргументи про перекладацьку діяльність, порівняльне мовознавство й, зрештою, предків-росіян, які спонукали мене до професійного вивчення саме цієї мови. А уява вже малювала безліч нових книжок українських письменників, купу україномовної преси, обов’язкові іспити з української мови для чиновників усіх рівнів... Я була впевнена, що мої знання української та російської мов неодмінно згодяться у цьому яскравому майбутньому.

Але, вуйцю мій солодкий, не так сталось, як гадалось! Сьогодні мої знання затребувані, однак на ниві вітчизняної російськомовної преси. Коли-не-коли я таки перекладаю з російської для дружньої редакції, яка публікує кілька видань українською, калькуючи їх з російськомовного варіанту. Також пишу українською, але здебільшого для себе. Розмовляю українською вдома, на службі, на вулиці, в транспорті. Частенько чую навіть від приятелів: „А тебя не напрягает говорить на украинском?”

Може, я й справді обрала не ту професію?

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.04.2012 Проза / Оповідання
У п`ятницю, 13-го...
26.06.2012 Проза / Нарис
Одкровення зеленої феї
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Мініатюра Про сучасність
20.08.2012 © Олександр Новіков
Концепт
11.06.2012
Не та професія
05.06.2012 © Каранда Галина
Якби
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 389  Коментарів: 7
Тематика: Мініатюра, мова, сучасна Україна, батьківщина, російська, професія
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.06.2012 17:59  Каранда Галина для © ... 

))))))))) ух-ти! і тут футбол!))) 

 13.06.2012 17:56  Каранда Галина для Віктор Насипаний 

Полтавщина велика. є Кременчук, є Полтава, а є село... по-різному. в коментарях я пишу максимально наближено до того, як балакаю в житті. от і судіть... звісно, суржик є, але він такий рідний, прижився...) 

 12.06.2012 23:15  Тетяна Чорновіл для © ... 

Приємно, що Вам вистачає роботи. Та чомусь не радісно... 

 12.06.2012 00:48  © ... 

Народ, наші виграли!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! 2:1:))))))))))))) За Україну:)))))))))))) 

 11.06.2012 23:47  Віктор Насипаний 

гірка правда життя....хто його знає, до чого ми йдемо? 

 11.06.2012 23:26  © ... для Каранда Галина 

Дякую, пані Галино:)

 11.06.2012 23:19  Каранда Галина для © ... 

а я якраз чудово зрозуміла позицію автора. Сильна позиція, поважаю! дуже сподобався твір! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
03.12.2011 © Т.Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
10.07.2013 © іміз
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди