12.06.2012 23:58
-
182
    
  2 | 2  
 © Чернуха Любов

Дивак

Він здавався усім - диваком,

Навіть тикали пальцями.

Відчував себе - жебраком

Із горбатими старцями.

Розганявся у неба синь

З голубами і галками,

Не хвалив небесних творінь,

Просто звав їх - фіалками.

Не записував власних думок,

Та вітаючись римами,

Чергував то політ, то стрибок,

Навіть петлі не втримали.

Він завжди біг вперед, поспішав,

Мов заєць сполоханий,

На питання, щасливо кричав

- Я знову закоханий!!!



м. Кривий Ріг, червень 2012р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.06.2012 13:23  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую!

 13.06.2012 13:22  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щиро вдячна!

 13.06.2012 13:22  © ... => Деркач Олександр 

Буває, що ж зробиш..

 13.06.2012 12:14  Володимир Пірнач => © 

Сподобалось.

 13.06.2012 10:18  Тетяна Чорновіл => © 

Надзвичайна поезія!!!

 13.06.2012 09:01  Деркач Олександр => © 

Дивні якись, ці закохані)