Читаю я чужі вірші
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Читаю в тиші я чужі вірші,
В чужі акорди щастя поринаю,
А мій, такий реальний біль душі
Все не проходить. А чому? Не знаю!!!
Між рим чужих блукаю навпрошки
З цікавістю стороннього невдахи,
І в ніч чужу закохані зірки
Печуть, немов забиті в небо цвяхи.
Комусь рядки ці рідними були,
Як сподівання, найдорожчі мрії…
Гублюсь на грані сприйняття імли,
Проживши мить чужої ейфорії.
Набори слів – веселі чи сумні,
Про щось відважне, мудре чи знаменне
Несуть душевний спокій не мені!
У серенаді ллються не для мене!
Із слів, що впали росами в траву
В палкої ночі зоряну відлигу
Не напишу – душею проживу
Мій вірш, що серце наспіває тихо.
