16.06.2012 19:06
-
210
    
  4 | 4  
 © Лідія Яр

з рубрики / циклу «тобі»

Я тобі віддала усе

І минуле своє й майбутнє.

За для тебе забула те,

Що, здавалося, незабутнє.

Я в твоє улилАсь життя,

Мов вершки у гарячу каву,

Та, чомусь, почуваюся так,

Ніби муха, що впала в страву.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.06.2012 09:56  Деркач Олександр => © 

Несподівано про муху, але сподобалось, цікаво вийшло про любов

 16.06.2012 21:52  © ... 

Та да. Хоча, падають більше в смачненьке, а не в помиї.

 16.06.2012 21:48  Тетяна Чорновіл => © 

В залежності, в якій вона страві! Бувають такі страви, що й муху на рвоти потягне! :))))))))))))

 16.06.2012 21:46  © ... 

Дякую. пані Тетяно. А муху не жалійте, Може їй там подобається..
Дякую Вам за підтримку, та за коментарі.

 16.06.2012 21:37  Тетяна Чорновіл => © 

Я саме каву пила! (((( Шкода муху! І страву!!!

 16.06.2012 20:50  © ... 

Та ну, пані Галю, посміхайтесь на здоров,я. хоч дійсно, не дуже весело коли пече з усих сторін, а вибратись не можеш .Може викине хтось.
Хоч з іншого боку - їж хоч і лопни.
Дякую. за коментарі, та за підтримку.
Прогуляюсь по порталу, почитаю.

 16.06.2012 20:49  Чернуха Любов => © 

Було б весело, якби не було б так сумно!

 16.06.2012 20:42  © ... 

Дякую, пані Наталю за коментар, а особливо за підтримку.

 16.06.2012 19:12  Каранда Галина => © 

) спочатку посміхнула Ваша нова ава, потім - муха) прикольний вірш, якщо не задумуватися над його сумною суттю...