Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.06.2012 18:07Вірш
Про життя  Про час  Про розлуку  Про любов  Про життя і смерть  Про щастя  
40000
© Григат Александр

Сім тисячоліть кохання


Чого не побачив в печері обличчя твого?

Чого?


Манить пряжа доріг.

Я події нанизую грубо на нитку намиста.

Я жбурляю у Літу гладеньке каміння віршів,

і вони -

то підскакують, цьвохкають,

                                прошивають гладінь по параболі  з свистом,

то шувбовсьнуть на дно

і там розпадуться в іржі.


Я занурюсь в час -

                            яка товща його непрозора.

Я вишукую брід -

та збиваюся на перехрестях бродвеїв. 

Переплутані промені світла –

                                              де ліхтарі, а де зорі?

Перемішані в натовпі злі чаклуни і чарівнії феї.


Серед натовпу, серед зірок, ліхтарів, на дорогах, у товщах історії

зустрічаю тебе, але не взнаю,

                                              не протягую руку…

Ці спотворені злістю обличчя, ці крики,

                                                               цей стогін -

мій відбиток в дзеркалах,

                                        з яким неможлива сполука.


Може тому йдемо ми,

                                   потупивши погляд в бруківку,

чи закинувши голову в небо

                                   зірками любуючись,

які певно вже вмерли,

                                 та іх світло крізь сито віків,

розмальовує Всесвіт,

                                 буттям своїм небо рятуючи.


Ти впритул заглядаєш до мене –

                                 зашторили відповідь вії,

ти кидаєшся поглядом скоса під зливами блискавок,

ти розштовхуєш фей, чаклунів, пильно стежиш за мною із вікон,

у час пік, ти торкалась до мене в метро,

                                                           був твій подих так близько.


Через галас і лемент, волання, та шум механізмів,

Не достукався шепіт до мене.

                             Відлетів від дубових наростів.

А у шепоті тім:

                     Що з собою в безпам`ятність візьмеш –

вічний подих кохання,

                       чи блуду шкарублу коросту ?


Я прозрів,

                Я почув,

                             Я протягую руку і душу –

та ламаються пальці

об скам`яніле волосся над тунелем обличчя…

Що це – вирок чи правило:

згадать, схаменутись і рушити

доганяти любов, коли вона більше не кличе?


Що примаритись може

                                     в пустелях одинакості та недовір`я?

Гостре лезо утрат і розпачу піки –

                                     ви зморшками роки розкреслили.

Я шукаю як відклик, луну

                                     на просторі, в подвір`ї,

Я обмацую темряву й ніч –

                                     де ти щезла?


Оксамитове небо з обпаленим краєм на сході,

розпанахає вії і вікна,

                                     розшторе світанок.

До поштової скриньки біжу по затоптаним сходинам  -

може зараз вчорашнім вогнем ти мене привітаєш.


Відблиск сонця бринить на цимбалах поверхні струмка,

розпускають долоні  доволі зневічені квіти…


Де ти – лагідна, ніжна, простоволоса, струнка?

Де ти та,

що колись  я тебе не зумів зрозуміти?

1982 р
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.06.2012 Поезії / Вірш
Я делал озеро
18.06.2012 Поезії / Вірш
Я совершил...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Філософський вірш
Взаємопроникнення
03.12.2016 © Дністран Оксана / Філософський вірш
Я просила снігу у зими
03.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Вшануємо жінку
03.12.2016 © Кучерук Наталія Василівна / Вірш
Природа - й модельєр, й дизайнер геніальні...
03.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Комусь літа
Вірш Про щастя
18.06.2012 © Мила Савордсон
Серце - не камінь
18.06.2012
Сім тисячоліть кохання
17.06.2012 © Антоніна Грицаюк
Розцвіли конвалії
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 87  Коментарів: 2
Тематика: Вірш, кохання, час, вирок, ліхтарі, темрява
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.06.2012 23:43  Деркач Олександр для © ... 

Сподобалось 

 18.06.2012 20:44  Тетяна Чорновіл для © ... 

Дуже сподобалось! Навіть не так важливе збивання ритму десь посеред вірша і оте "шубовснути" з м"яким знаком!
Просто чудова поезія! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
03.05.2011 © Наталі
01.12.2016 © Уляна Чернієнко
16.11.2013 © ЗБІРКА ПОЕЗІЙ
03.02.2014 © Віктор Насипаний
10.12.2010 © Катерина Перелісна
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди