05.12.2009 14:23
510 views
Rating 0 | 0 users
 © Ярина

Не вижу смысла я в любви 

Зачем долбать себе мозги 

Она коварна и очень зла 

Во зло придумана она 

Меня она лишь больно бьет 

Сердце так безжалосно гризет 

И слез уже ей мало 

Уже и в душу садит жало 

Найти покой так невозможно 

А жить-любить так сложно 

Ведь предает, и врет и врет 

Потом в лицо тебе плюет 

За то что ты ее прощаешь 

За то что беречь обещаешь 

Она безжалосна 

Она страшна 

Она убьет меня 

И не спасет броня 

Жребий кинут 

Все пропало 

Пустата сменила боль 

Не душа теперь а ноль 

видеть больше не хочу  

Того кого люблю 

Закрить би серце на засов 

Ведь наламала уже столько дров 

Узлом би крепко завязать 

И в море синем потерять 

Чтоб боль печаль и грусть пропали 

И мои глаза опять сияли 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для коханої [для коханого], Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Тихо... тихо так сонце сідає...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Краще іди». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ярина.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Ярина

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо