27.06.2012 01:17
-
182
    
  - | -  
 © Юрій Вороньківський

Для нас

Для тих, хто робить у державі,


Великі бурі і малі,


Сміється тихо, і не плаче,


Над нами грішними, в житті.




Переливає собі воду,


Завжди з порожнього в пусте,


І творить і щастя, і свободу,


Для себе мабуть, не тебе.




І все мішає тобі жити,


На цій затоптаній землі,


Допомагає не тужити,


Щоб було весело в житті.




І вже не буде так, як вчора,


Співали люди на землі,


Ніхто не верне тобі долю,


Таку замріяну, й свою.




А ти все думаєш, і мрієш,


Згадають тебе тут, чи ні,


Мабуть збудують й твою долю,


Для тебе грішного, й колись.




Щоб жив ти радісно, в любові,


В своєму домі і сім`ї,


Щоб тут усі були щасливі,


Раділи сонцю і землі.




Щоб не дурили тебе люди,


Любили ближнього, і втім,


Вбачали правду і свободу,


Що найдорожче у людей.




Щоб мати вірила в дитину,


Її щасливе життя,


Й цінили матір, і любили,


Бо найдорожчого нема. 




Щоб батько вчив дітей любові,


До Батьківщини, і буття,


Стояти твердо на порозі,


І вирушаючи в життя.




Щоб діти тут росли і знали,


Свою історію, й чужу,


Берегли мову і природу,


Співали пісні на землі.




Щоб їм хотілося тут жити,


В чарівнім краї, і з людьми,


Що вміють щастя боронити,


Яке дісталося в війні.




І може хто ще щось згадає,


Що треба людям у житті,


Ви добавляйте, Бог все бачить,


Аби творили і жили.



м.Київ, 05.08.2003

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!