ПЛАКУН-ТРАВА
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
В похід збираєшся, козаче?
Не відвертай у смутку очі,
Кохана, рідний мій, не плаче!
Готується в дорогу з ночі.
В чужім краю поміж журбою
На ностальгії щемних зливах
Магічною плакун-травою
Зросту я з сліз твоїх тужливих
Зготую в квітах талісмани,
Щоб нечисть взяти всю в облогу,
І заживлю болючі рани
Від шаблі воріженька злого.
Як кінь спіткнеться просто неба,
Ти не жалійся на невдачу,
Я в чистім полі замість тебе
Сльозою чистою заплачу.
Листками втру з обличчя втому,
З тобою виживу, не згину.
А коли вернешся додому,
Біля воріт твоїх зустріну.
Ні, вже не ллюсь плакун-журбою,
В сльозах квітучих не зникаю,
Бо просто зараз тут, з тобою,
Бо просто я тебе кохаю.
