Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.07.2012 00:00Оповідання
Фантастика  Про добро  Про час  Про гумор  Про сучасність  Про майбутнє  Про життя і смерть  
Пункт прокату
121000
Без обмежень
© Каранда Галина

Пункт прокату

П’ятниця, 13-те

ФАНТАСТИКА

Композиція ідей, думок і вражень останнього часу....
Ницику Андрію дякую за ідею (хоч він і не знає, що то він мені її підкинув) А ще подяка Щасливому і Суворому.... та й Наталі Бойко... розмова про виправлені кришки і дефіцит душ теж трохи причетна до оформлення ідеї в щось конкретне...
Каранда Галина
Опубліковано 13.07.2012 / 12083

Андрій понуро йшов вулицею. Та й, правду кажучи, було чого сумувати. Ось вже тиждень, як він безробітний. Фірма, де три роки працював продавцем-консультантом, вирішила, що вигідніше закупити роботів-автоматів на цю посаду, ніж тримати штат живих людей, платити їм зарплату і оплачувати лікарняні. Та й робот значно швидше відповідає на найзамислуватіші питання покупців, аніж навіть консультант з великим стажем… Все менше й менше галузей діяльності залишилося для людей… Куди тільки не потикався Андрій, - ніде не потребували його послуг. Звісно, можна прожити й на виплатах по безробіттю, але ж що то за життя для молодого амбітного парубка…Та надії залишалося все менше…

Несподіваний порив вітру зірвав з голови хлопця капелюха. Нахиляючись, щоб підняти його, Андрій побачив прямо перед собою прозорі двері з табличкою «Шукаємо співробітників». Досить дивна об’ява… По-перше, вже давним-давно ніхто такі оголошення на двері не вішає, для цього є відповідні сайти…

А по-друге: що значить – співробітників? Чому не вказано конкретно вакансію? Що це, зрештою, за шарашкина контора?

Андрій підняв голову і прочитав вивіску: «Пункт прокату тіл». Вивіска була ця доволі скромна, без вензелів і логотипів. Просто скупий плакат із текстом. І все. Ні годин праці, ні такої вже звичної оку реклами. Швидше з цікавості, ніж від надії знайти  собі тут робоче місце, Андрій прочинив двері. І потрапив в досить прохолодне і просторе приміщення, що було дуже приємно на фоні задушливої надвірної спеки з запахом розпеченого асфальту.

    За широким столом сиділи і явно нудилися два досить ще молоді чоловіки. При появі Андрія один з них, вищий і з смішною борідкою, рвучко підхопився і подався вперед, ніби стрічаючи дорогого гостя, за що був нагороджений осудливим поглядом свого товариша.

-         Доброго  дня! Я за оголошенням…., - промовив Андрій, відчуваючи себе останнім дурнем.

-         Здрастуйте-здрастуйте, - запопадливо привітався той, що з борідкою. – Раді, раді…

-         Чому раді? – хлопцеві раптом захотілося втекти звідси.

З-за столу піднявся, нарешті, другий чоловік. Він був невисокий, пухкенький, бездоганно вибритий. Окуляри надавали йому не те що солідного, але якогось строгого  вигляду.

- Давайте ближче до діла… Яку саме роботу Ви шукаєте?

- Та… це я хотів запитати, що конкретно Ви можете запропонувати, - осмілів зненацька Андрій.- Що  таке «Пункт прокату тіл»?

- А як ви самі це розумієте?

- Та ніяк не розумію! Рекламний салоган якийсь, за яким може ховатися що завгодно!

- Помиляєтеся. Вивіску треба розуміти буквально.

- Тобто?

- Тобто саме буквально! От вам, допустимо, пощастило: у вас гарне тіло. Спортивне, накачане… а от уявіть, що це не так. Уявіть, що ви такий собі увалень з черевцем, чи квазімодо горбатий… А на побачення ж хочеться? Щоб краля яка не відшила – хочеться ж? отож… Зараз, збираючись на якусь відповідальну зустріч, ви ж прихорошуєтеся? Прикупляєте новий одяг, намагаєтеся приховати ним якісь свої недоліки…. Правда ж?

А тепер можна буде просто прийти сюди і взяти напрокат чи купити собі тіло на вибір…

-  Бррр …. З цього місця детальніше, будь-ласка…

- Та що тут неясно? Звісно, що тіла ті не висітимуть тут на плечках, як в магазині одягу…

Та примірка все-таки буде… ми, швидше, працюватимемо не як магазин, а як біржа, де зустрічатимуться бажаючі на деякий час чи й назавжди помінятися тілами…

-         Все ясно! – ляснув себе долонею по лобі Андрій. – Кажіть уже, де тут прихована камера?

-         Та ні… це не жарти… аж ніяк…

-         А що це тоді? Клуб любителів фантастики? Чи палата №6?

-         Заспокойтеся. Присядьте, будь-ласка. Ми дійсно не приколюємося.

-         Ми – вчені. Зовсім випадково, досліджуючи іншу тему, ми знайшли можливість технічного переселення душі з одного тіла в інше… при наявності двох душ і двох живих тіл… Цей, так би мовити, побічний продукт досліджень ми не внесли в звіт роботи інституту, під егідою якого працюємо, а швиденько запатентували… такий собі комерційний проект… Але біда в тім, що ми ж учені, а не бізнесмени. Теоретично  розуміємо, що на цьому можна підзаробити…. Але практично… навіть не уявляємо, як це розпочати… тому й шукаємо собі тямущого співробітника, що міг би допомогти нам розкрутитися… звісно,  взяли б його в долю…

 Андрій сидів, зовсім ошелешений.

-         Я – продавець консультант…. В принципі, я можу втюхати людині найнепотрібнішу їй річ… Але я не впевнений, що ви саме це шукаєте…

-         Саме це! Нам потрібна ефективна інформаційна кампанія і  реклама. Це по-перше! , - той, що з борідкою, загнув  мізинця на лівій руці, допомагаючи собі правою. – По-друге, треба, щоб люди не боялися мінятися тілами… а по-третє, щоб були готові платити за це гроші… тобто, треба зробити, щоб це стало спочатку модним і престижним, а потім – необхідним! Неначе мобільні телефони в момент їх широкого впровадження.

 Андрій почухав потилицю.

-         Здається, я починаю розуміти… Трохи… Але, зачекайте… Звісно, увалень з черевцем

з радістю поміняється з спортивним красенем, але як Ви змусите останнього на це погодитися?  Де Ви збираєтеся брати «ліквідні» тіла для обміну… Тим більше, ви й про купівлю щось там говорили…

-         Ми думали над цим. Є багато напрямків. По-перше, матеріальна зацікавленість. Чому б красеню трохи не підзаробити, лежачи на дивані, доки хтось в його тілі мадаму в готель зводить? По-друге, існує ж зараз екстремальний туризм. Люди добровільно в Чорнобиль їдуть, ще й гроші за це платять. То ж хай платять і за можливість пожити кілька днів в тілі, скажімо, інваліда, чи дистрофіка,  чи людини з вагою кілограмів 300… Думаю, відчуття будуть неймовірні й незабутні…

-         Ми перетворюємо вираз « постав себе на моє місце» в буквальний.

-         Ха! Дійсно, цікаво… це може прокатити… Але ж! а якщо з моїм рідним тілом щось трапиться, доки я в іншому буду? Якщо його покалічать, заразять снідом,

Кинуть під машину? І хто загине в цьому разі? Я чи він?

-         Ну… це крайні випадки… Гине той, чия душа в даний момент в конкретному тілі перебуває. Саме вона звільняється й відлітає. Вона ж не може перебувати в житті без тіла.

-         Ви ж, залишившись в чужому, зможете його обміняти на найбільш зручне вам…

-         Так, але ж воно буде ЧУЖЕ…

-         Розумієте, коли це приживеться і стане буденним, поняття чуже-рідне нівелюється…

Коли жінка волосся перефарбовує, воно ж теж стає їй чуже… чи, приміром, пластичну операцію робить… І ніхто цим не переймається, навпаки, радіють…Звісно, є певна категорія людей, які ніколи на це не підуть, вони волітимуть завжди бачити в дзеркалі саме себе. Та, думаю, це незначний відсоток. Більшість же прийме це за норму, звикне, і перейматиметься втратою рідного тіла не більше, ніж зіпсованою улюбленою рубашкою.

Але, звичайно, певна відповідальність буде. Медогляд до і після обміну, страховка, компенсації шкоди, умови договору в кожному конкретному випадку і т.д.

-         Ясно… може, й так. А як тоді люди взагалі впізнаватимуть одне одного? Якщо я сьогодні високий блондин,  завтра ефектна брюнетка, а післязавтра бабуська з ціпочком? Як мене дружина упізнає? І нащо їй бабуся з ціпочком замість мене?

-         Ха-ха-ха – розсміявся з борідкою. - Дуже хороше питаннячко! От нарешті, люди й научаться любити за душу, а не за тіло! Одним махом вирішиться найбільша моральна проблема людства!

-         А розпізнаватимуть елементарно, - додав дуже серйозно пухкенький. Ми розробили пристрій для зчитування аури і ідентифікації особи. Думаю, ви знаєте, що параметри  енергетичної оболонки людини, яку саме й прийнято називати душею, сугубо індивідуальні, як відбитки пальців. Маючи наш пристрій, кожна людина не лише легко впізнає відому їй особу у будь-якому тілі, але й відчуватиме, чи варто знайомитись з невідомою особою, чи близькі їхні енергетичні оболонки, чи на одному енергетичному рівні вони знаходяться… Тобто, по-ходу вирішиться ще й купа морально-етичних проблем, пов’язаних з тим, що люди, піддавшись впливу зовнішньої привабливості, вибирають в друзі-кохані-товариші-партнери чужих по духу осіб.

-         Заманливі перспективи ви окреслюєте… І прилад той виробляти – продавати теж ви будете, звичайно? – усміхнувся Андрій.

-         Хотілося б. Та, думаємо, втрутиться антимонопольний комітет, - засміявся у відповідь з борідкою.

-         У всякому разі, прилад ми вже запатентували, - додав пухкенький. -  Так що не страшно.

-         Аурометр називається…

-         А сам процес? Як той обмін відбуватиметься?

-         Та… довго зараз пояснювати….  Ми працюватимемо приблизно як шлюбне агентство. Збиратимемо заявки на конкретні характеристики тіл, яких потребують і які пропонуються… Потім клієнти приїжджатимуть до нас ( в майбутньому це буде розгалужена мережа пунктів). Далі – медогляд, підписання договору… А сам процес?   - Щось на зразок прямого переливання крові. Тільки без крові, і без болю, звичайно… тільки трохи паморочитиме і поколюватиме в висках.

-         Ви так говорите, наче пробували самі…

З борідкою зареготав, та, зустрівшись очима з пухкеньким, поперхнувся і закашлявся.

-     Вченим часто доводиться випробовувати на собі свої винаходи…, - промовив.

-         Хм  … то добре… Але яка моя роль у цьому всьому?

-         Розкрутка. Ясно, що така пропозиція спочатку налякає людей, викличе тьму дискусій щодо етики питання, може навіть церква втрутитися… Ну, міліція теж, але її аурометр має переконати і зробити нашим прихильником… Та проблеми на початку будуть обов’язково. Тож на вас – пошук першик клієнтів, реклама, створення позитивного іміджу, формування  суспільної думки….

-          Прямо передвиборчі технології…

-         Так і є. З тією лише відмінністю, що політики на місці топчуться, а наш винахід є проривом і  здійснить перехід людства на новий рівень розвитку…

-         Ну що ж… роботи я зараз однак не маю, втрачати мені нічого… а те, що ви пропонуєте, принаймні цікаво… Хотілося б ще уточнити матеріальний аспект…

-         Я ж уже сказав, - ми візьмемо Вас в долю.  30% . Щоб ви були зацікавлені. Думаю, якщо все складеться вдало, то наші внуки будуть добре забезпечені. В чиїх тілах вони б не жили., - вперше за всю розмову посміхнувся пухкенький.

-         О! внуки! А як мамам дивитися щодня на нове дитя?

-         Оце вже ні! Доки тіло росте й формується, чіпати його зась! Тим більше, що душа ж теж там якраз формується. Віковий ценз – необхідність, причому навіть не з 18-ти, а з 21-го…. В ідеалі, звичайно, було б з 25-ти, коли завершується формування тіла. Та тоді ми втратимо основну категорію  споживачів, бо саме молодь я вважаю нашими потенційними клієнтами. Старшим буде значно важче змиритися з новою реальністю.

-         Так, згоден… то з чого почнемо?....

-         Стоп! Ми беремо вас на роботу саме для того, щоб не заморочуватися подібними питаннями! Ми – вчені, свою справу знаємо, і добре її зробили. Тепер ваша черга. Ось вам папка з усіма необхідними поясненнями і документами.

-         А ви не боїтеся  отак просто мені її давати?

-         Ні. Все запатентовано і зареєстровано, так що вам не вдасться розгорнути цей проект без нас. Крім того, навряд чи втямите ви щось в технічній стороні питання.

-         Даємо вам тиждень на ознайомлення. І ще тиждень на можливість передумати. Якщо таки не передумаєте, то за 2 тижні чекаємо вас тут з чітким бізнес планом, і розробкою основних наших дій на найближчий місяць…

-         Добре… думаю, що не передумаю… А яке сьогодні число?

Пухкенький глянув на монітор.

-         Тринадцяте. - І, зітхнувши, додав, - П’ятниця.

Лубни 13,07,2012
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.07.2012 Поезії / Вірш
Резонанс (Толіку Панасюку)
13.07.2012 Поезії / Вірш
Метод Гауса (матриця - 3)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
фантастика
07.09.2011
природний добір
13.04.2012
П`ятниця, 13-те (фантастика)
13.07.2012
Пункт прокату (П’ятниця, 13-те)
06.08.2012
Пункт прокату (частина третя)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.92 (МАКС. 5) Голосів: 13 (12+1+0+0+0)
Переглядів: 332  Коментарів: 36
Тематика: Оповідання, фантастика, сучасність, життя та смерть, час, прокат тіл, пятниця, майбутнє, 13, гумор, добро
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.10.2016 20:24  роман-мтт для © ... 

дивіться пошту 

 16.12.2015 23:12  © ... для Лариса Пугачук 

:)))))) бо там планувалося продовження. Але підстави не планувалося))) 

 18.07.2012 06:25  © ... для Тетяна Белімова 

згодна щодо темпу. якшо з цього робити великий твір, то деталі необхідні. а оповідання в мене завжди схематичні, бо хочеться якнайшвидше розказати суть. та й менший розмір має більше шансів бути прочитаним. Щодо продовження - ще не знаю. Ліньки обсмокнувати вже висловлену ідею. От якби я побачила перспективу видати його романом, і не за свої кошти, та ще й розкрутити - продати, - отут би я розвернулося.... я б взагалі сценарій серіалу з нього зробила б!))) 

 18.07.2012 02:17  Тетяна Белімова для © ... 

Ідея - фантастична! Написано дуже пристойно. Єдине до Вас питання, чи буде продовження? І манюньке технічне зауваження - сильно Ви темп набрали, читач так не встигає швидко й обдумувати, й переварювати. Як на мене, трохи б розбавити чи розтягти деталями, уточненнями. 

 17.07.2012 06:47  © ... для Ницик Андрій 

та ладно, все і так добре вийшло! давай вже на майбутнє переключатися... я тут, наче, гру придумала, тобто поки-шо саму її ідею.... в смс опишу... 

 17.07.2012 00:26  Ницик Андрій для © ... 

А знаєте, я тут подумав: і дійсно трохи пропустив в "П`ятниці" з клубком. Можна, звичайно, було послатися на те, що моя Катя бачить світ по-іншому ніж Ваша, але клубок все-таки потрібно було ввести. 

 16.07.2012 22:10  іміз 

дуже цікаво... містика, що може й втілиться колись у реальну пятницю) 

 16.07.2012 21:05  Деркач Олександр для © ... 

я не кажу про нездійсненність, про наслідки.. 

 16.07.2012 20:46  © ... для Деркач Олександр 

) ви ж самі казали: все, що придумали люди, існує...
а все, що колись придумали фантасти, зараз у нас звичні речі... не думаю, що ідея нездійснЕнна... 

 16.07.2012 11:19  Деркач Олександр 

Прочитав, вийшло цікаво і сподобалось, ідея прикольна, але всерйоз... 

 15.07.2012 21:07  Оля Стасюк для © ... 

Жаль.... ))) 

 15.07.2012 18:17  © ... для Ницик Андрій 
 15.07.2012 17:09  Ницик Андрій для © ... 

"Іноді сигара - це просто сигара." :) 

 15.07.2012 16:02  © ... для Ницик Андрій 

))))))) а що з цього приводу казав дідусь Фрейд?:) 

 15.07.2012 16:02  © ... для Оля Стасюк 

свій маю.... 

 15.07.2012 11:06  Оля Стасюк для © ... 

:))))))))) В нас на городі прикольний солярій! Запрошую!) 

 14.07.2012 17:28  © ... для Оля Стасюк 

негайно в солярій і на епіляцію!:)))) 

 14.07.2012 13:43  Ницик Андрій для © ... 

Я не пам`ятаю точно, але хтось сказав, що твір, як тільки відходить від автора, отримує своє власне життя, свою власну суть та значення. Я це про те, що скільки людей - стільки й трактувань. Усі ж вони базуються на власному досвіді. І лише зараз я задумався, чому побачив в чесних науковцях чортівню??? :) 

 14.07.2012 12:19  Оля Стасюк для © ... 

я біла і пухнаста:) 

 14.07.2012 07:03  © ... для Ницик Андрій 

)))) і знову - нова ідея від вас.... в моїй задумці вчені були чесними хлопцями...) 

 14.07.2012 00:13  Ницик Андрій для © ... 

От я й кажу, що чортівня, а не вчені. :) Якось аж занадто солодко вони того хлопця заманюють... :) 

 14.07.2012 00:08  Ницик Андрій для © ... 

Ага, класна!
На жаль, у мене на роботі зараз спека така, що приходжу додому і вже нічого не хочеться: тільки б щось таке, аби не думати. Ось і заходжу рідко. :( Але спробую щось з цим зробити.

Ідея з продовженням - гарна. Слухайте свого Сашка. :) Там можна такий світ закрутити!!!

А ось, чому я саме так потрактував Ваш твір, ну, по-перше, в мене п`ятниця 13-те завжди асоціюється з чортівнею. Ось і здалося мені, що то не науковці, а чорти, які крадуть так людські душі, може й не крадуть, а замінюють щось там так точно. Чим ще має займатися нечиста сила? Тим паче, що якось вони не зовсім переконливо пояснювали ідею, ніби ховаючи ніж за спиною. 

 13.07.2012 20:42  © ... для Олександр Новіков 

шкода... організуєш нам п"ятницю, як тільки зможеш, в будь який день і число!) будем раді позаплановій п"ятниці!) 

 13.07.2012 20:38  Олександр Новіков для © ... 

та я ще в цю думав вклинитись, але на роботі заганяли. ще й завтра йду. 

 13.07.2012 20:34  © ... для Олександр Новіков 

ага.... і копій наробити, і венеру ними заселити, а тоді спостерігати , чи з"являться відмінності в поведінці клонів, і в якому поколінні... Саш! наступна 13-та п"ятниця за тобою... 

 13.07.2012 20:31  Олександр Новіков 

цікаво. а якщо б тіло клонувати, а душу на флешку записувати 

 13.07.2012 20:27  © ... для Оля Стасюк 

))))) хто про що!) в мене якось навіть не засоціювалося так!)

 13.07.2012 20:07  Оля Стасюк 

Прикольно. А чи не заборонена випадково торговля тілом?:)) 

 13.07.2012 17:07  Недрукована 

Читала з превеликим задоволенням!
На одному подиху)) Цікаво вийшло. Гарна ідея, гарно написано.
Дійсно переважає "фактичний" матеріал, без авторських оцінок - і це дуже круто!
Короче кажучи, моє вам "чудово", і я теж залюбки прочитала б продовження))) 

 13.07.2012 16:26  © ... для Володимир Пірнач 

)))) сама над цим думала!) та вони ж вчені, в бізнесі нічого не тямлять і знають, що без толкового менеджера нічого не матимуть з своєї ідеї. тому так. дякую за перше й друге слово!:)))) 

 13.07.2012 11:15  Володимир Пірнач для © ... 

Гарний текст, мені сподобалось хоча і тематика не моя.
От мене тільки "доля" насторожила, отак на рівному місці взяти і віддати якомусь "пасажиру" 30%.. Але це таке, я чогось люблю за цифри чіплятися, не звертайте :)
Одним словом Сподобалось.
Другим словом Плюсую. 

 13.07.2012 09:35  Деркач Олександр для © ... 

По-бистрячку не хочу читать, потім... 

 13.07.2012 02:33  © ... для Ницик Андрій 

)))))) ого!)))) оце вперше мій коментар довший Вашого!))))))))) 

 13.07.2012 02:15  © ... для Ницик Андрій 

ого... дай Вам волю .... ви справжній фантаст. я й половини того в оповідання не вкладала, що Ви в ньому побачили....

паралель з Вашим "козлом" дійсно є, хоч я сама її побачила вже при написанні, а не при задумці. думаю, то на підсвідомому рівні в мене спрацювало.

вписала я не Вас, а тільки Ваше ім"я, бо видумувати інше було ліньки...

а про мовне питання сюди??????? ух-ти... я й приблизно його сюди не тулила, але Ваша ідея мені сподобалася дуже! я зроблю вигляд , що то я так і задумувала, добре?:))))))))...

 13.07.2012 01:53  Ницик Андрій 

Ну, що сказати, Галино, знову Ви мене "вписали" в оповідання. Надіюсь, лишень, що моя відповідь, яка вже в статусі "підготовлено" буде достойна вашим викликам. :)

Щодо оповідання, то в тих двох вчених я знайшов Володимира з Леонідом, я не помиляюсь?

А ось обґрунтування переселення душ. Мені тут побачилася глобальна проблема культури та ідентичності. І, до речі, навіть, мовне питання: мова - душа народу: "Давайте-но якомусь народу переселимо душу. Займуться цим ті, в кого немає грошей та роботи. І головне: це має стати нормою."

Гарно, цікаво, по-філософськи, правда таке відчуття, що я ще щось пропустив. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
27.03.2012 © Микола Щасливий
17.04.2013 © Тетяна Белімова
24.04.2013 © Тетяна Белімова
11.12.2011 © Т.Белімова
06.01.2012 © Т. Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди