13.07.2012 18:11
-
234
    
  5 | 6  
 © Лідія Яр

з рубрики / циклу «роздуми...»

Щомиті  тишу ранимо словами,

Байдужість розтікається, мов кров.

У що ж, оце, ми гралися  віками?

В любов?


В руках у долі ми маріонетки,

За ниточки нас смикає життя.

І кожен день, то ніби гра в рулетку.

Без каяття.


Годинник час відмірює невпинно.

Кожна хвилина - неповторна мить.

І всякий день, прожитий нами всує

Болить.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.07.2012 18:39  © ... => Деркач Олександр 

Ну, з мудрістю Ви переборщили...але приємно. Дякую.

 16.07.2012 12:10  Деркач Олександр => © 

Гарно написано, мудрі думки

 14.07.2012 16:23  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую

 14.07.2012 15:45  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно дуже! Тільки нехай не болить!

 13.07.2012 21:18  © ... => Сашко Новік 

Дякую

 13.07.2012 21:18  © ... => Каранда Галина 

Дякую.

 13.07.2012 20:57  Сашко Новік 

класно

 13.07.2012 20:49  Каранда Галина => © 

чудово! дуже сподобалося!