14.07.2012 16:41
117 views
Rating 5 | 5 users
 © Крісман Наталія

Світло-суть

Допоки тут –

Не варто зазирати

За грані ті, людині незбагнені.

Допоки кров тече по наших венах

Ми рвемо ґрати

Облуд потворних і йдемо` крізь темінь

На Вищий суд.


Осердя душ

Гартуєм у звитягах.

Нехай ніщо не вищербить душі

В боях за правду, хай весни дощі

Омиють стяги

Від кривавих стигм. Лише війни ножів

Уже не руш!


У сяйві зір

Втопім свою журбу,

В нас вибір є – до світла, правди, волі!

Прийшла пора у руки брати долю,

Лише не будь

Рабом, ні тим, хто дух людський неволить,

У себе вір!


Зрікаймось пут,

Які скували душу,

Любім цей світ – найбільша це потреба!

Сліпих душею Татко наш із Неба

Вже не відпустить

Пробачить всім, прийме усіх до себе…

Та док` ми тут –

Несімо світло-суть!



м. Львів 



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про життя, Про волю, Про щастя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Проси в небес дива! | Крісман Наталія Юріївна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про мову - Не зречись! | Крісман Наталія Юріївна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Крісман Наталія.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.07.2012 13:44  © ... 

Лиш би не забагато того пафосу. Дякую Вам, Олександре! 

 16.07.2012 13:35  Деркач Олександр => © 

Інколи і пафос потрібен, тим більш в такій гарній, майстерній подачі...сподобалось! 

 15.07.2012 21:29  © ... 

Та жива я, жива звичайна жінка, ну не могла ж відразу все своє "жіноче надбання" виплеснути на цьому порталі, він не витримав би. А ображатися нема за що, кожен має право на свою думку. А наступна сотня віршів буде про жіночу душу і кохання, раз такі у Вашому вузькому колі уподобання . З гумором Н.К. 

 15.07.2012 15:53  Каранда Галина => © 

отут хочу погодитися. розумію, що "трибуни " потрібні, та хочеться за ними відчути живу людину... можна трохи лірики, буденного життя, гумору? крізь патріотично - пафосні вірші важко розгледіти жінку, Ви вже не ображайтеся. Тут дуже тісний колектив, і всі прагнуть зрозуміти одне одного... 

 15.07.2012 01:45  © ... 

Щодо стилю... Декілька років тому у нас у Львові громада намагалась не допустити одного чиновника в мантії на велике підвищення по посаді, так от, був написаний текст звернення до багатьох найвищих державних інституцій з вимогою не допустити цього призначення, давалась правдива ( не вельми приємна) характеристика чиновникові, під зверненням підписалося чимало голів як політичних партій, так і громадських організацій краю. А потім цей чиновник звернувся в Ген. Прокуратуру, аби вона порушила проти мене кримінальну справу за наклеп щодо цього "слуги закону" лише на тій підставі, що у тексті він "впізнав стиль написання Крісман". А крим.справу таки порушили, лиш потім вона зійшла нанівець, а чиновника так і не призначили... Стиль справді впізнається, якщо він є... 

 15.07.2012 00:32  © ... 

Не знаю, це я у такому стилі відповіла одній поетці на її вірша, може й тому він лише торкає розум... 

 14.07.2012 18:05  Каранда Галина 

звучить, як гімн.... оптимістично й позитивно. пишете гарно. 

 14.07.2012 17:31  Лідія Яр => © 

Так переконливо і нетхненно. Дуже сподобалося. 

Публікації автора Крісман Наталія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо