18.07.2012 19:28
197 views
Rating 5 | 2 users
 © Крісман Наталія

НА ТВОЄМУ ПЛЕЧІ

Самотня стою під зажуреним небом,

Розхристані думи рояться в мені.

Іду по дорогах, де світле з ганебним

Сплітаються міцно в клубок веремій.

   

Вдивляюся в лиця, читаю їх душі

По світлі, яке випромінює з них,

Там я відшуковую те невмируще,

Яке залишає у Вічності штрих.

   

А я – що залишу? Яке моє світло?

Кому воно зможе осяяти шлях?

Я ж навіть не знаю, чи мої моли`тви

Захоче почути Господь в небесах.

     

Душа, у тілесні лещата закута,

Самотньо блукає по грішній землі,

І навіть в шуканнях одвічної суті

Так легко згубитися може в імлі.

Буває, нестерпно важким є на плечах

Той хрест, що собі я обрала сама,

Життя моє часто нагадує втечу

Від власно придуманих ролей-оман.

 

Світитися хочу, хоч світла бракує

У світі людському, по вінця облуд.

Я рани любов’ю усі залікую,

Душі не дозволю впокоритись злу!

    

Розхристані думи, поснулі бажання

Зберу у кулак і гайну в далечінь,

Де в променях сонця, колись на світанні

Спочинок знайду на Твоєму плечі...



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про мої мрії, Про кохання, Про життя, Про щастя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Останній бій амазонки (сон) | Крісман Наталія». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Борись! | Крісман Наталія». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Крісман Наталія.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.07.2012 11:19  © ... => Деркач Олександр 

Та як відчуваю - так і пишу, по-різному виходить... 

 19.07.2012 10:38  Деркач Олександр => © 

Гарно написано 

Публікації автора Крісман Наталія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо