Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
20.07.2012 13:16Вірш
Про життя і смерть  Про час  
Рейтинг: 5 | 2 гол.
© Антоніна Грицаюк

Самотність

Антоніна Грицаюк
Опубліковано 20.07.2012 / 12220

Сама лишилась, а чому,

Чому не вберегла весну.

Оту що в серці квітувала,

Так щиро, вірно покохала.


Пройшло все мов би літні роси,

Вже сивиною вкрились коси.

Вона самотня стільки літ,

Роки і на лиці лишили слід.


Немає чоловіка і дітей,

Не так все в неї, як в людей.

Напевно долю таку має,

Сльозу непрошену втирає.


Журавлі знову відлітають,

Її самотню залишають.

До весни буде їх чекати,

Надію ще свою плекати.


Так з року в рік на них чекає,

Про все минуле знов згадає.

Самотні дні, самотні ночі,

Змарніли її блакитні очі.


Чому це так у кого запитати?

Невже самотній доживати.

Хоча б дитятко їй було,

Та й того Богом не дано.

20.07.2012 Поезії / Вірш
Вірш - Чого кричиш, чаєчко? | Антоніна Грицаюк
Попередня публікація: 19.07.2012 Поезії / Вірш
Вірш про вірне кохання | Антоніна Грицаюк
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.05.2018 © Анатолій Валевський / Вірш
Тук-тук
21.05.2018 © Панін Олександр Миколайович / Весільний вірш
Принц і Принцеса
21.05.2018 © Олена Коленченко / Ліричний вірш
Весни моєї сяєво небесне
21.05.2018 © Панін Олександр Миколайович / Жартівливий вірш
Тигр и Сторож
21.05.2018 © Віталій Перетятько / Гумореска
Чому землероби чекають дощу?
Про долю
21.03.2012
Не так буде
19.07.2012
Зіронька
20.07.2012
Самотність
25.07.2012
Розкажи коханий
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2
Переглядів: 70  Коментарів: 3
Тематика: Вірші, життя та смерть, про час, самотність
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.07.2012 14:55  Тетяна Чорновіл для © ... 

Сумно. Знаю таких людей. (( 

 20.07.2012 21:51  © ... для Крісман Наталія 

Гарно! 

 20.07.2012 13:34  Крісман Наталія 

Світ людини безмежно широкий,
Та людина подібна на лист,
Що по вітру кружля, одинокий,
Випадковий у світі цім гість.
Ми самітні, мов злякані птахи,
Наче в натовпі бідні сліпці.
Лиш дорогою мовчки, до плахи,
Упокорено йдемо усі.
Ми потомлені горем, самітні,
Ждемо свого сумного кінця.
Ви десь бачили лиця привітні?
Ви давно чули добрі слівця?
Не зумієм щасливими стати
Й подолати тягар помилок -
Доки будемо в світі блукати
Наче зірваний з гілля листок!
98р. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +18
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +30
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +25
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
20.08.2011 © Микола Чат
27.01.2014 © ГАННА КОНАЗЮК
22.05.2017 © Надія
18.08.2011 © Микола Чат
08.02.2012 © Серж
28.09.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди