22.07.2012 16:49
-
476
    
  3 | 3  
 © Андрій Гагін

Прогулянка

Прогулянка

з рубрики / циклу «Промені сонця. Літо»

Прогулянка в мріях і парком

У затишку дуба і клена,

Де сиза осика-бунтарка

Із вітром удвох, наречена.


Розгонять точену дрімоту

Туди, де галявина, квіти.

Кущі, мов казкові істоти

Із-далеку будуть леліти.


Сховався там сонячний промінь

і щось пригадалось, мрійливе.

Під щебети, співи і гомін

Блукають невидимі сили.


І ху́ха, спіймала за ногу,

Не видно, а міг не почути -

Бо пташка, згубивши тривогу,

Співає весела, без смути.


І Мавок зелені скрізь коси

Простелені, всюди тут долі.

Рівненькі, духмяні покоси -

то зачіска в них мимоволі.


Приваблюють поглядом, ніжно

В безмір’я-безкрайності літа

Алеями й в мріях суміжно,

Йдемо, щоб думками летіти.



18.07.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.07.2012 23:29  Каранда Галина 

я й не чула, що то за хуха.... красиво!

 22.07.2012 17:43  Деркач Олександр => © 

Гарна прогулянка!!! Цікаві враження, дякую!!

 22.07.2012 17:28  Крісман Наталія 

Дуже чарівна картинка намалювалася, сподобалось! А у мене є такий віршик, який мені проситься Вам у відповідь...
Жив Поет, який озвучив
Ніжним словом пісню кручі,
Що віками непорушно
Дарувала тінь воді.
Стиглі зорі впали в душу,
Сльози мріями осушу
І життя полюблю дужче,
Скажу серденьку - радій!
Більше плакати не буду,
Сонце вип`є сум у грудях,
Вітер пристрасті остудить
І розвіє всю печаль.
Переболене забуду,
І повірю знов у чудо -
Є навколо гарні люди
Із душею, мов кришталь!
Хай комиш із осокою
Над широкою рікою
Не печаляться людською
Безпорадністю душі.
Не прийшла пора споко`ю,
Ми, Поете, ще накоїм,
Лиш люби мене такою -
Сум ховаючу в дощі!...

 22.07.2012 17:19  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красиво! В мріях набагато цікавіше мандрувати, виявляється! Не знала, що Ви вмієте бачити Хуху! :))
Далеко не залітайте!
Чудовий вірш!