Він був артистом...
з рубрики / циклу «про життя»
Він не поетом був. Він був Артистом.
Смішив, як міг. А як же він умів!
З ним залюбки ділились своїм хистом
Сова і Глазовий… і тьма умів
Біля екранів реготали щиро,
Як виступали Гумору Майстри…
А що є сміх? Основа щастя й миру,
Коли у шибку б’ють життя вітри.
Було колись… Збирав він повні зали
Чи правда , що життя продовжить сміх?
А потім враз… чомусь почувся зайвим
Як «маски-шоу» вкралися у міх…
Чи несмішними стали гуморески?
Нас вчать сміятись з торту у лице…
Пішли Майстри… забілюємо фрески,
Та Фаберже, - це ж не яйце-райце…
Свого – немає. Все заморські жарти…
І не концерти – шоу вже кругом…
І болем-дзвоном відгукнулось раптом
Те повідомлення одним скудним рядком…
Пішов з життя… уже його не стало.
Єдиний слайд… запалена свіча…
Хоч в інтернеті відомостей мало,
Та пам’ять все рубає з-за плеча…
Чомусь його сучасність обминула,
Чи, може, то він сам її минав …
А у мені минуле відгукнулось
Тихеньким сумом… наче хтось щось вкрав..
Лубни, 26.07.2012
