07.08.2012 11:15
-
247
    
  7 | 7  
 © Тетяна Чорновіл

Зорепад

Зорепад

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Коли крайнеба збіжжя неземне

Потроху починає осипатись,

Втомившись у ліловій млі купатись,

Серпнева ніч колосся осяйне

У тиші жне.


З серпа достиглі зоряні хліба

На землю в ночі падають щокроку…

В обжинках щось попри стерні мороку,

Де ранить стебел скошена журба,

Знайду хіба?


Та все ж ступаю в жнивну таїну

В ласкаві тіні вбраними стежками.

Долоні, вщерть наповнені зірками,

Тобі, мов пригірщ зерен, простягну

З дивами сну.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.08.2012 16:32  Сашко Новік 

класно. подобається як ви з місяцем поводитесь, то жнете, то повний, пам"ятаю, мені скочували))))

 09.08.2012 23:27  Лідія Яр 

Усе, до словечка-чудово! Ай і чудово тут мало...

 07.08.2012 21:46  Андрій Гагін 

Дуже красивий зорепад!

 07.08.2012 15:52  Каранда Галина => © 

скошена журба стебел - класно!

 07.08.2012 11:50  Деркач Олександр => © 

Красиво!!! і повні пригорщі зерен мудрості, сподобались

 07.08.2012 11:39  Ірина Затинейко-Михалевич 

чудові образи!!! гарнющі!!!! усі сьогодні серпнем милуються)))