18.08.2012 20:41
-
298
    
  3 | 3  
 © Автор Невідомий

Востаннє. Більш не доторкнеться 

До наших вуст цей літній вітер. 

І небо нам з тобою не всміхнеться 

Зірок сузірним алфавітом.


Щодня ми з різними містами 

Стрічаєм й проводжаєм день. 

Лиш сонце й небо - наді мною і над Вами - 

Лиш сонце й небо все ж таки одне.


Між нами - сотні кілометрів розбитих і полатаних шляхів 

Роботи поштареві, операторам, маршрутам потягів. 

І між рядків - сторінки наших книг, 

Де Ви і я на мить зустрілись в слові `ми`.


Востаннє. Ми, і ніч над нами - 

Простягне неба темне полотно, 

Де я напам`ять вишию зірками 

`Remember me. Forget me not.`

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.08.2012 13:44  Деркач Олександр => © 

Сподобалось

 20.08.2012 20:07  © ... => Сашко Новік 

Приблизно так усе і є.)))
Дякс.

 19.08.2012 14:41  Сашко Новік 

я так розумію останній рядок був задуманий ще на початку, але мені саме він якось і не сприйнявся. все інше бомба, особливо стан вітчизняних шляхів (а вони якраз вітчизняні-це 100пудов) і рівень роботи пошти. класно Ю

 19.08.2012 10:04  © ... => Каранда Галина 

"Забудь мене не".) Саме так.
Оце ж усі нормальні люди відпочивають, а я оно шо роблю...

 19.08.2012 02:20  Каранда Галина => © 

Forget me not. - переклади. ми з гуглом зависли....

І між рядків - сторінки наших книг,  - оце дуже класно.