Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.08.2012 10:37Мандрівки та туризм
Про прекрасне  Про землю  Про життя  
Там, де нас нема
40000
© Тетяна Белімова

Там, де нас нема

Записки подорожуючого Азербайджаном

Тетяна Белімова
Опубліковано 21.08.2012 / 12716

Отак буває, коли ти за дві з половиною години перелітаєш тисячі кілометрів, виникає таке дивне відчуття: ось ти був майже щойно в одному географічному пункті, а тепер немовби віднесений вітром далеко-далеко. Ти був там, де тебе тепер немає! Але ти продовжуєш існувати в зовсім іншому віддаленому й у часі (дві години уперед на Схід), і в просторі вимірі! Тобто, там, де ти був зовсім нещодавно утворився певний вакуум, така собі порожнеча, а там, де ти з’явився, для тебе, твого існування має утворитися новий стільничок чи то пак аура, одним словом, новий енергетичний простір, у якому маєш існувати ти, принаймні деякий час.

Азербайджан не належить до популярних туристичних маршрутів. Принаймні, поки що не належить. Це відчуваєш ще у Борисполі, коли оголошують посадку на рейс «Київ – Баку», і пасажиропотік спрямовується до останніх, котрі, власне, розділяють летовище від аеровокзалу, шлюзів. Ти із подивом помічаєш, що сам-один (і декілька твоїх супутників) чи не єдиний тут, на борті літака, представник Неньки – України (і загалом представник – іноземець стосовно Азербайджану), а всі решта відлітаючих – це ті, які хочуть повернутися на свою історичну Батьківщину. По прильоті так само помічаєш, що інформації англійською майже немає (не зважаючи на досить недавнє Євробачення), але на щастя, російську тут ще не забули, тож жодних проблем на паспортному контролі не виникає. Спеціальної візи для перебування на території Азербайджану до тридцяти днів не потрібно, тож без жодних перешкод в’їжджаєш на Схід. Гей, Сходе, ми таки дісталися до тебе!

Останні двері з аеропорту безшумно розчахуються і … здраствуй, спеко! За бортом - + 38! (Командир аеробусу таки не збрехав!). І тільки тепер можна оцінити усю унікальну архітектуру Бакинського аеровокзалу! Це щось неповторне! Гігантська піраміда із затемненого скла, що височіє серед випаленого глинистого пейзажу! Та таким безжиттєвим цей пейзаж здається лише на перший погляд. Майже відразу зауважуєш живе зелене обрамлення під’їзної дороги із чудернацьких, із покрученими стовбурами сосен, струнких кипарисів, велетенських туй. А далі Схід дивує все більше – їхали ми в Азію, а потрапили в Європу! Виїжджаємо на шестисмуговий (в один бік!) автобан ідеальної рівноти без жодної вибоїнки із білесенькою розміточкою, із електронними табло через кожні сто метрів, на яких видається інформація про допустиму швидкість, температуру повітря й асфальтного покриття, назви населених пунктів, напрямки руху. Автобан цей, як і годиться, обнесений шумоізоляційним парканом, але якщо дорога підіймається на пагорб, то стає видно безкінечні вілли, що тягнуться від загорожі аж ген до синенької смужечки Каспію, що зливається із горизонтом.

- Це все нафта! – пояснюють нам швидке економічне зростання своєї країни наші ласкаві гіди і додають, - Дивіться! В Україні у вас такого немає і ще не скоро буде!

Вони, наші гіди, наїздами живуть в Україні (бізнес потребує!), вони знають, що кажуть. І перше захоплення від побаченого змінюється гіркотою від неприємного відчуття, яке хочеться якомога швидше прогнати: невже і справді – не скоро буде? Єдине, що розраює, це зловтішне затаєне спостереження: культури водіння тут жодної – вона просто не існує, як така! Виникає враження, що лінія розмітки існує для того, щоб таким собі путівцем бігти між правими й лівими колесами автівки (!), а що таке «поворотники», і як ними користуються, здається, тут і не здогадуються (у будь-який момент передній автомобіль може ріко взяти вправо чи вліво, і тоді вже – як карта ляже, тільки й залишається сподіватися, що  гальма не підведуть…). Невідь звідки вигулькують пішоходи, що біжать через і всупереч усім високим парканам і відбійникам (слід зауважити, що пішохідних мостів тут набудовано ледь не через кожних сто метрів!).

- Так, страшне безкультур’я! – погоджуються супроводжуючі нас товариші, - У нас так: хто першим встигне – той і правий, і різниці немає – хто на головній, а хто на другорядній (прийде час, і ми ще не раз переконаємося, що це чистісінька правда!). Це у вас, в Україні, їздять за правилами, а тут правило одне – швидкість!

   Це дещо відновлює баланс: хай ми бідні, та проте більш цивілізовані! Та так не хочеться порівнювати, прикидати, співставляти, тим більше у цей вечір, тим паче, коли на обрії вже замайоріли перші будівлі Баку!  Але перед тим, як заїхати до міста, до бухти, вдовж якої, власне, виструнчилося місто, автобан наближається до моря, і нам показують декілька нафтових веж (старих, зужитих, можна сказати, бутафорних, бо ними вже давно не користуються – сучасні вежі розташовані щонайменше за п’ятдесят кілометрів від узбережжя, їх неможливо роздивитися просто так, як то кажуть, неозброєним оком) – це символ Баку, знак добробуту й процвітання. Це печатка чорного золота, благословення, дароване Всевишнім цьому народу!

Київ 20 серпня 2012
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.08.2012 Привітання / З днем народження
ПАХЛАВА по-БАКИНСЬКИ
22.08.2012 Публіцистика / Мандрівки та туризм
Баку-Бачі – місто нічних вогнів
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Червоно-біле серце Сакартвело
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
Мандрівки та туризм Про життя
03.02.2013 © Анна Порядинська
Норвегія, або Все, що я знаю про воду (Частина 1)
21.08.2012
Там, де нас нема
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 119  Коментарів: 24
Тематика: Мандрівки та туризм, Азейбайджан, Схід, подорож
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.08.2012 14:37  © ... для Олександр Новіков 

))) та якось так! кожен вміє вчасно натиснути на гальма! 

 23.08.2012 21:01  Олександр Новіков 

цікаво, сподобалось. в Індії, здається, теж ніхто ПДР не дотримується, а аварій там менше ніж у нас, здається))))) 

 23.08.2012 18:26  © ... для Каранда Галина 

Поки та нафта закінчиться вже може й Азербайджану не буде... справа навіть не в нафті. Мабуть, вони просто патріоти. 

 23.08.2012 18:18  Каранда Галина для © ... 

ага... а через 20 нафта закінчиться, - і знову нічого не впізнаєте... 

 22.08.2012 19:23  © ... для Деркач Олександр 

Дякую! Взаємно рада! За всіма скучила! ))))))) 

 21.08.2012 20:30  © ... для Каранда Галина 

Клас! Я зараз маю відскочити, але під вечір знову активізуюсь, то вже послухаю! Дякую, що просвітили! )))))))))))))) 

 21.08.2012 20:30  Деркач Олександр для © ... 

Цікаво і дуже гарно написано, і з задоволенням читається, радий поверненню)) 

 21.08.2012 20:29  Каранда Галина для © ... 

в бесідці вгорі справа є нотки.... там список озвучених творів. 

 21.08.2012 20:27  © ... для Каранда Галина 

Заінтригували! Доведеться освоїти. Може, якось на вихідних. А Ви вже озвучили якісь свої твори?

 21.08.2012 20:24  Каранда Галина для © ... 

)) ну, разок озвучити своє Ви вже час знайдіть, будь ласка))))) 

 21.08.2012 20:18  © ... для Каранда Галина 

Класно! Бачила! Із задоволенням би скористалася, єдине - часу взагалі немає. Роботою так завалили. Не знаю, як усе встигнути, ще ж хочеться і своє писати. Хоча б писати. 

 21.08.2012 20:12  Каранда Галина для © ... 

можна роздруковувати свої збірки. це раз.
можна озвучувати свої публікації - це два. гляньте на головній в новинах Аудіо-записи в публікаціях 

 21.08.2012 20:10  © ... для Каранда Галина 

Які можливості? Я ж у технічному плані не дуже. Це Ви те про збірки на прикладі "Згубні звичкі"? Для мене це набір слів, на жаль. Я ж повний чайник )))))))))))))))))) 

 21.08.2012 19:21  Ігор Рубцов 

Цікава подорож, Тетяно. У нас знайомі є у Донецьку - корінні бакинці, дуже чемні і високо освічені люди. Наші шляхи іноді перетинаються у театрі. Тому про їхню батьківщину читав з особливим захватом. І сам залюбки поїхав би до Азербайджану. А вже що казати про їхні традиції, про народну музику і спів? Неповторно (був на коцерті до дня культури Азербайджану). Один з улюблених моїх композиторів - Аміров. Він написав музику до прекрасного балету "1000 і 1 ніч". І, доречі, він друг цих наших знайомих. Так що, як бачиш, слів маю багато сказати.
Танечко, ти може переглянула б словосполучення "Принаймні, поки що не належить. Це відчуваєш ще у Борисполі,". Там накладаються шиплячі у "що" і "ще". Я розвів би їх подалі, або змінив би якусь одиницю на інше слово. 

 21.08.2012 19:10  © ... для Каранда Галина 

Насправді, там теж повно проблем, особливо із біженцями з Карабаху, деякі ще й досі по гуртожитках живуть! Та дивує не те, найбільше здивував патріотизм, бо кожен, хто вступав із нами у контакт і хто володів російською, нам заводив одну й ту саму платівку: " Як добре жити в Азербайджані! Я багато працюю (на базарі, чи в ГАІ, чи в стільниковій компанії), але я все маю - будинок, ділянку, авто". Або: "В Азербайджані найкраще, у нас 11 кліматичних поясів, все росте, все є і зимою не холодно!". Така гордість за свою країну все не виникає на порожньому місці.
Є там, звісно, й бідні, які живуть десь у таких лачужках, як на тих вуличках із "Брилиантової руки". Це може навіть бути у безпосередній близкості від розкішних віл. 

 21.08.2012 19:07  Каранда Галина для © ... 

ясно. ми тут теж не скучали:) зверніть увагу на нові можливості Порталу. 

 21.08.2012 19:04  © ... для Каранда Галина 

Дякую, Галю! Про це теж буде. Коротко, щоб відразу Вашу цікавість трохи задовільнити, скажу - середня пенсія - 3000-4000 грн. (у перерахунку), середня зарплатня 10000-12000 грн. Ціни на продукти - такі ж як у нас, а багато сезонних - дешевше (виноград, персики, інжир - ніколи не їла, але дуже сподобався, дині, груші, помідори, баклажани), несподіванно дорогими виявилися капуста й картопля, трохи дорожчий хліб. Ціни на одяг трохи менші, дивлячись що, але отой китайсько-турецький мотлох - десь на 20 %, брендові речі, звісно, дорогі, так само, як і в нас. 

 21.08.2012 18:58  Каранда Галина для © ... 

) чекала на Вас... з поверненням.
читала і думала: а що має з тієї нафти простий їхній селянин? як там живе простий люд? бо навряд чи про Україну можна судити з вигляду київських фасадів... 

 21.08.2012 18:57  © ... для іміз 

Так, Іринко, ось такий цікавий парадокс - у них добре, набагато краще, ніж у інших країнах СНГ, але тягне їх чогось у ту ж Україну, Росію - гроші заробляти і взагалі жити. Я довго над цим феноменом думала. Спробую його описати у подальших Записках. Дякую за привітання! Теж за усіма скучила! Але, як завжди, актуальною є пробелма часу, точніше його відсутності (((. 

 21.08.2012 18:54  © ... для Володимир Пірнач 

Дякую! Не знаю, наскільки вдало, бо спати хотілося і хотілося писати. Воно, певно, взаємонаклалося ))) 

 21.08.2012 18:53  © ... для Тетяна Чорновіл 

Дякую! В оригіналі все було набагато цікавіше! 

 21.08.2012 13:26  іміз 

заставила дорога Бель помріяти про Баку!!!! так і уявилося все при кожному прочитаному рядку...у нас також є друзі у Баку (нафтовики, між іншим, але заробляють на життя у Києві - парадокс)))) - їхати нам ніколи))))...щось подібне про "відсутність правил" на дорозі я спостерігала у Грузії...дивувалася на кожному кроці, апотім зрозуміла - треба вберегти життя за час перебування, бо розчавлять, мов кавуна)))) ДУЖЕ ГАРНИЙ ТЕКСТ! З ПОВЕРНЕННЯМ! 

 21.08.2012 11:36  Володимир Пірнач для © ... 

Я вже навіть встиг скучити за твоїми текстами)
Крутяк, як завжди :)
І я кажу з поверненням! 

 21.08.2012 11:10  Тетяна Чорновіл для © ... 

Дуже цікаво! :)) З поверненням! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +41
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
27.03.2012 © Микола Щасливий
09.12.2010 © Тундра
18.09.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2011 © Закохана
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
03.12.2011 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди