Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.08.2012 20:37Вірш
Про життя  
Обридли вже чужі монастирі...
140000
© Каранда Галина

Обридли вже чужі монастирі...

Каранда Галина
Опубліковано 21.08.2012 / 12726

Обридли вже чужі монастирі.

А свій устав?.. – теж писаний з чийогось,

І десь давно затверджений вгорі,

Щоб все було не гірше, ніж у когось.


І план один: родивсь, хрестився, вмер…

Та й в проміжку – свободи не багато.

Єдине, що лишилося тепер, -

Старатися не все впускати в хату.


Хай за порогом тулиться брехня,

Хай мерзне нЕнависть і скреготить зубами…

А я люблю, як в злагоді рідня,

І як на ВИ звертаються до мами…

Лубни 21.8.2012
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.08.2012 Поезії / Вірш
А, може, ще й Крим віддати?... (монолог влади)
23.08.2012 Поезії / Вірш
Роздуми в день прапора
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Для нещасливих у Коханні (Алегорія)
04.12.2016 © Вікторія Івченко / Сатиричний вірш
Вакханалія у росіян. Вакханалия в Украине...
04.12.2016 © Уляна Чернієнко / Вірш
Пливи, Кусто
04.12.2016 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
Роздуми про життя
04.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Два шляхи
про життя
18.08.2011
Уже жнива!
16.08.2012
Кострубаті думки...
21.08.2012
Обридли вже чужі монастирі...
25.08.2012
Перемнеться...
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 14 (14+0+0+0+0)
Переглядів: 186  Коментарів: 25
Тематика: Вірш, монастир, устав, життя, брехня, злагода
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.03.2013 11:07  Дебелий Леонід Семен... для © ... 

За останнє дякую, це дійсно в унісон! "Старатися не все впускати в хату" - 20% української друкованої продукції! А старший брат і не роззувається, а нашим манкуртам тільки мамона на умі... 

 24.08.2012 20:18  Олександр Новіков для © ... 

ну, на початку такий наче агресивний з докорами. а останній пом"якшив, втихомирив 

 23.08.2012 21:50  © ... для Олександр Новіков 

? з якого на який? 

 23.08.2012 19:25  Олександр Новіков для © ... 

так, сильно, останній рядок трохи змінив настрій прочитання 

 23.08.2012 13:41  Оля Стасюк 

Гарний вірш. Особливо кінець. 

 22.08.2012 21:27  Тетяна Белімова для © ... 

мої діти кажуть "тато", ніхто не сміється, інколи чужі діти не розуміють просто про що мова. був смішний випадок, коли мій син почув, як хлопчик звертався до свого батька на "папу", і мій синуля це сприйняв за власне ім`я й теж почав того чоловіка кликати папою )))))))) 

 22.08.2012 15:26  © ... для іміз 

дякую. 

 22.08.2012 15:25  іміз 

сильна поезія! ...останній рядок - відбиток української шани до матері-берегині роду... !!!! 

 22.08.2012 10:47  Володимир Пірнач для © ... 

Крутяк!
Шикарний текст, дуже сподобалось.
І ще одне: це дуже круто коли до батьків звертаються на Ви, але я, нажаль, так не вмію..
Плюсяка! 

 22.08.2012 06:35  © ... для Ницик Андрій 

та да. в декого до переконань взагалі діло не доходить... 

 22.08.2012 00:25  Ницик Андрій для © ... 

Це звичайно правильно, але сам процес становлення внутрішнього переконання може бути дуже довгим. І десь між знанням та переконанням цей шлях можна підмінити або й взагалі розвернути в протилежний напрямок. :( 

 21.08.2012 23:41  © ... для Ницик Андрій 

від того, що вже стало внутрішнім переконанням, не так легко відмовитися. знаєте, як в психології- знання - погляди--- переконання... - етапи сприйняття. 

 21.08.2012 23:37  Ницик Андрій 

Гарний вірш. Повністю згоден, у людини має бути щось своє. Якщо ж його відбирають, чи вона відмовляється від нього сама, то далі починаються проблеми... 

 21.08.2012 23:37  Ницик Андрій 

Гарний вірш. Повністю згоден, у людини має бути щось своє. Якщо ж його відбирають, чи вона відмовляється від нього сама, то далі починаються проблеми... 

 21.08.2012 22:42  Деркач Олександр для © ... 

Так, а у Птолемея на рубежі н.е. наші предки називалися - русідава, читається русь-нащадки бога неба, там багато цікавого... 

 21.08.2012 22:07  © ... для Деркач Олександр 

) то від Візантії пішло (в молитвах). А 13- 14 століття - то якраз і є виокремлення України з Русі... чи не так? 

 21.08.2012 22:02  Деркач Олександр для © ... 

Можна погуглити, але колись читав - з ХІІІ - ХІVст., тому це вже дійсно давня традиція... до речі в молитві ми звертаємось до Бога, Богородиці і святих на ТИ 

 21.08.2012 21:50  © ... для Деркач Олександр 

я недавно читала Григора Тютюнника, то наш земляк, так там він про дядька вустами ЛГ каже "дядько прийшли..." може, й запозичене, але дуже-дуже давно. Традиційно в Україні батьків дуже поважали і не сміли перечити. Сказати батькові "брешеш" - то вже великий гріх... 

 21.08.2012 21:26  © ... для Лідія Яр 

дякую. 

 21.08.2012 21:24  Лідія Яр для © ... 

Дуже гарно. І нехай оте все погане буде далеко-далеко, а в хаті мир, любов і злагода. До мами на Ви-мені подобалося завжди, але наша мама була проти, то ж тикаю. 

 21.08.2012 21:15  © ... для Тетяна Белімова 

Ви знаєте, саме про внутрішню еміграцію, але не нації, а особи. Хотіла сказати, що, якщо в мене є якісь внутрішні переконання(хай навіть і привиті мені якимсь шаблоном виховання чи іншими чинниками), то все ж вони залишаться при мені, навіть якщо увесь світ навколо житиме за іншими принципами. І як приклад - оте називання батьків на Ви, яке практично всі вважають ознакою"чужості". Для мене це не так. Ще приклад: терпіти не можу, коли кажуть не "тато", а "папа"... Стикнулася недавно: "Вийде малий у двір, скаже "тато",то з нього діти сміятимуться"... а я думаю, що не сміялися б! якщо дитина казала б це слово з гордістю. 

 21.08.2012 21:05  Тетяна Белімова для © ... 

Гарно! Знаю, що Ви, але я чогось подумала про внутрішню еміграцію. Знову нас туди загнали. 

 21.08.2012 21:00  Деркач Олександр для © ... 

За що?! 

 21.08.2012 20:51  © ... для Деркач Олександр 

дякую!) ось Наталочка зайде - поб"є!:)))) 

 21.08.2012 20:49  Деркач Олександр для © ... 

Чудово! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
03.02.2014 © Віктор Насипаний
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
17.04.2011 © Борейко Петро Васильович
14.09.2011 © Ілля Герасюта
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди