24.08.2012 08:51

-

919

3 | 3

 © Антоніна Грицаюк

Летять роки все за роками

з рубрики / циклу «Про долю»

Летять роки все за роками

І старість вже не за горами,

Життя так швидко пролітає,

Куди летить ніхто не знає.

Такі швидкі ті коні вороні,

Що забирають роки молоді,

Вночі і в день вони не сплять,

Немов на крилах в даль летять.

Через весну швидко промчали

І не на мить не спочивали,

У літа трошки забарились,

На сонці мить одну погрілись.

А осінь щиро пригостила

До зими в гості запросила,

Зима тих коней давно чекає,

З коморі срібло виглядає.

Посипле снігом гніді гриви,

І стануть коні зовсім білі,

Далі нема куди спішити,

Вже можна трохи відпочити.