28.08.2012 10:20
-
285
    
  2 | 2  
 © Бойчук Роман

Ренесанс романтизму

Ренесанс романтизму

Стріла  Амура  влучила  вдруге

У  твоє  серце,  що  вже  у  вінці.

Сім’ї  вінок  розірвався  на  дуги;

Тремтить  вагання-сльоза  на  щоці.


І  ти  не  знаєш  про  завтра  –  що  буде?

Тебе  затягує  в  сіті  гріха

І  тобі  байдуже,  що  скажуть  люди.

В  полон  взяли  егоїзм  і  пиха.


Та  з-під  свідомості  рветься  на  волю

Здоровий  глузд  у  обручці  святій,

В  дитині  рідній:  –  „Не  зрадила  б  долі,

Впевнено  й  вірно  щоб  йшла  по  прямій.”


Як  в  Гамлеті  мучить  єдине  питання,  –

Що  крає  і  серце,  і  душу,  твій  світ,

Який  побудований  щирим  коханням,

А  зараз  зриваєш  з  вінця  цього  цвіт!?


Виною  цьому  мабуть  прокляті  будні:

Оті  повсякденні  дрібниці  життя,  –

Затьмарили  промені  твого  сьогодні,

Згасивши  ті  перші  твої  почуття.


У  душу  свою  зазирни  через  призму;

Найперш  розібратись  потрібно  в  собі.

Сім’ю  вберегти?  „Ренесанс  романтизму”,  –

Епоха,  яку  лиш  почати..,  тобі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.08.2012 14:49  Ірина Затинейко-Михалевич 

передостанній куплет - вражає реальністю...напевно...ви зобразили причину багатьох сімей, де починає спадати з вінця цвіт...гарно

 28.08.2012 12:37  © ... 

Спасибі, колеги!

 28.08.2012 11:44  Тетяна Чорновіл => © 

Приєднуюсь до попереднього коментатора про ренесанс від резонансу! Головне, подалі заховати камертони! :))))) Чудово!

 28.08.2012 11:38  Деркач Олександр => © 

Буває от того ренесансу тааакий резонанс!!!