28.08.2012 16:35
-
110
    
  - | 4  
 © Грудецька Лариса Валеріївна

Лист

То як відчути подих твій, коли ти не зі мною?

Як вірити, що завтра буде кращий день. А ти живеш лиш мною.

Чи можу я відчути страх, не відчуваючи майбутнє.

Чи може жити так, як є, і вірити в майбутнє?

Ти знаєш, як то снідати одній, або вечерять на одинці.

То ніби серце й розум у вісні, зустрілись в поєдинці.

Та я не розкажу тобі, про всі мої страждання.

Бо з мрій моїх усіх, бути з тобою, є не остання.



28.08.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.08.2012 10:23  Деркач Олександр => © 

Треба трохи попрацювати над текстом...