Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.09.2012 17:36Поема
Про мову  
роздум про мову.
50000
© Ем Скитаній

роздум про мову.

Репліка.
І все таки наважився втретє надрукувати це - мовне питання завжди актуальне чомусь у нас. Думаю, воно вчасне і зараз, у передвиборчу компанію - хотілося б, аби ми, обираючи, обирали дійсних, а не маскарадних українців до влади... Ну, от! Не бажав політики, а все одно політизувався. Вибачте.
Ем Скитаній
Опубліковано 10.09.2012 / 13002

погублено багато

імперіями нас,

а, все ж, повинні дбати

про мову повсякчас -

в ній нації державність,

наш розум і душа,

наш біль і наша слава,

принижена, на жаль.

і прикро, що сучасність

тут схильна до вагань,

тому й зітхаю часто,

сідаю до писань.

не знав, що, як зістарю,

звернусь до віршувань

в надії, що не марно

зроню вірша у хлань -

а може надрукують

в часопис там який

і всі мене почують -

сусіди, земляки...

а, як мене, їх збурить

державних стан речей,

ото й в пригоді буде

сумний роздум оцей,

що міститься у вірші

про славний наш народ,

про мову неутішну,

про інше все...

так от,


хто з принципу, від люті,

хто з ліні, просто так -

зреклися мови люди,

зійшли на аби як -

на суржик, чи на роську -

як вийде на яку

і смокчуть мовну соску

антИдержавницьку.

...а все з часів "петровських",

кривавих в землях сих,

"дєльож" великороський

на "чуждих" і своїх.

затим заборонили

на мові молитви

і друкування книги,

загарбали церкви

і Україну в путах

замордували, злі...

"насильно мил не будешь" -

забули москалі.

вони за три століття

так і не спромоглись

цю землю зрозуміти,

хоч долями сплелись -

сахаються від мови,

їм нація "претит"...

не скажеш безтолкові,

але ж так триста літ!

а ми "язик" їх знаєм

і це нам плюс, не глум,

хоча й проблему маєм,

трагікомічний сум -

коли вже є держава,

державна мова є,

ми протестуєм жваво,

нас мова дістає.

сорочку рвем на грудях:

"тут ксенофобія!

довольно мОзгі пудріть!"

...в якій державі я...


вивчаєм східне слово

і хінді, і іврит,

і європейські мови,

а як свою, то - гид...

і бізнес, і освіта,

і шоу, і бутик,

і урядова світа...-

все користа "язик".

їм зручно так, престижно(?),

багато знають слів.

по українськи ж - "стидно",

вони для селюків.

глузують, що на мові

читати нема "шо",

в селі їй місце кльове,

"там катит харашо".

неправда! книг чудових

багато є у нас

на українскій мові -

читай у вільний час.

хіба що тут, на сході

(та і на півдні теж),

ту книжку при нагоді

тепер і не знайдеш.

чому книжок не стало

на українській враз?

відраза до читання,

чи є такий указ

(а скрипка не остання

у уряду якраз)?..

суттєвіше питання

до бізнесу і нас.


а те село... хто бачив?!.

то це ж сама печаль!

душа від болю плаче,

сльоза стоїть в очах.

і з вуст зринає слово,

відчАй на цьому тлі -

в недбалості до мови

й зневага до землі.

благаємо, наївні,

привладних крадіїв

любити Україну,

не мучити її.

не вбий! не можна красти! -

заповідав Господь...

не знищуйте, будь ласка,

державницьких клейнод:

традиції, духовність,

національне все

і українську мовність,

і батьківських осель...

...але благальний знову

наш захлинувся глас,

бо "за падло" їм мова

і не сприймають нас.

бо зовсім не потрібна

держава "пацанам"

як українська хлібна

земля від Бога нам.


а ще - цей чортів суржик,

цей покруч, мовне зло...

наш інтелект він сушить

і робить з нас трухло.

на побут і культуру

паскудить вже давно,

а ту ж літературу

затягує в лайно.

і москвофіли нові

у душу нам плюють,

хохлятство в паранойї

об мову ноги труть.

і українці наші -

вже й наче не раби! -

спілкуються на "раші",

все "тіпа как как би".

обізнані на мові,

не лізуть на рожен -

бо вже не колискова,

не рідна зовсім вже.

їм байдуже якою

під носа дулю тнуть,

аби дали спокою,

не збуджували лють.

мовляв, ми поступово

до мови перейдем

із вірою у Бога,

в прийдешній світлий день...

байки то все! дурниця!

бо ми такі вже є -

забруднюєм криницю,

з якої воду п`єм.


про змислену еліту

я взагалі мовчу -

світоглядні каліки,

принаймі котрих чув.

тут хамство московитське

і чорні матюки

давно вже стали світські.

хизуються ділки.

говорять православні,

а в душах темна тьма,

поваги до держави

й до нації - катма!

і то біда країні,

де править на місцях

чинвник - злодій! в чині!!! -

у хамстві й хабарях.

яка патріотичність!?!

духовності прогрес...-

тут суто меркантильність,

моральності регрес.

жаліються в промовах

"вожді" за наш розор -

їм радше не до мови,

а чути б слізний ор.

від розбрату й розбою

їх кидає у раж -

а те, що ниций побут

й до мови саботаж,

плюндрує Україну

і націю ганьбить

всілякі з того кпини -

на те їм розум спить.

банальне лицемірство,

амбіції, брехня

є політичним змістом

сьогоднішнього дня.

та обираєм знову

все тих же керунів

зрадливих, дурномовних,

всіляких кольорів...


така ось, бач, картина

малюється у нас.

росте собі дитина,

в державі дикобраз -

він "как би" у гламурі,

він "как би на понтах".

бо, дійсно, "блін, в натурє" -

ходити у хохлах?..

тому і чха на мову,

"по фєнє" більше звик.

вести отак розмови

могутній вчить "язик" -

ним бавляться у Раді

майстри-балакуни,

поважні тьоті й дяді,

в законі брехуни.

із мовою в "разводє"

попса... і сміх, і жаль -

адже ж, бо наша, в моді,

але - чужа... чужа...

така ось, бач, картина

виходить на цей час -

велика Україна

втрача маленьких нас,

терплячих, не байдужих,

розбурханих, живих,

у мудрості не дуже,

зате вже дуже злих.

і хто зна, що там буде,

чи доброго діждем,

коли себе забудем,

із пам`яті зітрем.


нова шуткує ера,

по Україні стрел -

в імперіях не вмерла,

то суверенна вмре.

підкинув сюди хмизу

наш "стомлений" поет -

зглаголив, мов по книзі

здекламував сонет:

"давно вже пів країни

відрізати пора

від сходу України

до сивого Дніпра.

культіпкуваті станем,

зате чіткіший стан.

в додачу Крим віддати -

бо він нам на хрена?..

і заживеться в хаті

по європейські нам.

а тих, що патріоти,

чекаєм - хліб та сіль,

їм раді - ми не проти,

хай їдуть звідусіль..." -

отак нас відділило,

змело мов те сміття

наївне, світле, миле

поезії дитя...

і ми усе гламурим

зі сміхом на вустах,

заводимо амури

із вогником в очах.

а щей як затанцюєм -

на крилах аж несе!

співаємо, працюєм -

як наче добре все...

а в серці біль і смуток -

з`їдає душу тля! -

так вірилось в здобуток,

але горить земля.


двомовності примара

вигулькує не раз -

не надбання, а кара

на не долугих нас.

думки мої німіють,

немов би я ще сплю -

про федеральність мріють

на втіху москалю.

не вірю, чути страшно

про малоросів план -

бо то є мові зашморг,

для нації - капкан

(канкан, до рими слушний,

танцюють на труні

чорти і нашу душу

цькують у казані).

страхи ці недоречні

ховаю у собі -

немає сил на спречки

й супроти глупства бій.

від того і зітхаю,

усе оце бубню,

коли я спать лягаю

і коли навіть сплю.

і сни ті як наспрвді -

ні вийти, ні втікти

і в них я безпорадний -

де вихід?.. не знайти.


...дошукуючи слово,

я ненароком склав

вірша на захист мови,

а біль не вгамував.

бо нація зникає

без мови в сірій млі,

хоча й державу має

тут, на своїй землі...

сприймає серце з болем

такі слова сумні.

спадає тихо попіл

на голову мені -

самі в усьому винні,

своє не вберегли...

о, ця ганьба щоднини!

чи збавимось коли?.....

2007-2010рр., січень 2012р.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.09.2012 Поезії / Вірш
іду крізь парк немов крізь злам у часі
11.09.2012 Поезії / Вірш
все не так як ввижалося досі
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
10.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Запорука Виживання (Жах)
10.12.2016 © ОлексАндра / Вірш
Слова
09.12.2016 © Серафима Пант / Вірш
Лишитися з носом
09.12.2016 © Серафима Пант / Вірш
До сьомого поту
09.12.2016 © Серафима Пант / Вірш
Дійти до ручки
Поема Про мову
25.02.2016 © Григорій Божок
ВІД ТРИПІЛЬЦІВ ДО УКРАЇНЦІВ
10.09.2012
роздум про мову.
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 220  Коментарів: 38
Тематика: Поема, роздум, про мову
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.09.2012 21:13  Марієчка Коваль для Деркач Олександр 

семья это же ячейка государства)) да ладно.
это неразрешимый вопрос. 

 11.09.2012 19:20  Деркач Олександр для Марієчка Коваль 

У моєму власному світі - позитиву і оптимізму, слава Богу достатньо, я вільна людина, в усіх напрямках і векторах цього поняття, наскільки це можливо маючи деякі зобов`язання до близьких мені людей, а тут йшла мова про ДЕРЖАВУ і тут зовсім інші справи..і я просто констатував факт нашого стану як держави 

 11.09.2012 18:55  Марієчка Коваль для Деркач Олександр 

можна вивернути подію і побачить оптимізм, вернути назад - песимізм. все залежить від бажання. хочеться поскиглити - то причина найдеться. так і порадіти можна. наприклад.. я живий, я здоровий, я не в Антарктиді. довольствуюсь малым, но богат душой. мне хватает. 

 11.09.2012 17:37  Деркач Олександр для Марієчка Коваль 

Ви бачите передумови для оптимізму? 

 11.09.2012 17:06  Марієчка Коваль для Деркач Олександр 

знову песимізм. 

 11.09.2012 16:34  Лідія Яр для © ... 

болюча тема, болючий вірш-роздум. Мабуть нам з цим болем жити віки і дітям і онукам...а, може їм уже не болітиме це, може"пофігу" буде... нам ще хоч болить і то добре. 

 11.09.2012 09:55  Деркач Олександр 

Болючий твір, і надалі буде таким, інформативні коментарі і надалі будемо вести розмови про це саме, ніколи нічого на краще не зміниться, може тільки на гірше... 

 11.09.2012 00:12  Каранда Галина для Суворий 

а вони й думають про переселення... та їхні діти точно не захочуть з столиці в якісь провінційні Лубни... а Київ вони не потягнуть... 

 11.09.2012 00:08  Суворий для Каранда Галина 

Хай переселяється до нас... Щось ніхто не поспішає... А от чухнути звідси так всі подумки хочуть. Туди де в плані корупції, загальної культури і порядку - те саме, що й у нас... 

 11.09.2012 00:02  Каранда Галина для Суворий 

мені важко судити. Завжди наприклад, вважала Латвію вже зовсім європейською. Родичі з Риги приїхали, розповідають, що в плані корупції, загальної культури і порядку - те саме, що й у нас... 

 10.09.2012 23:44  Суворий для Каранда Галина 

Білорусам треба віддати належне, вони готові до входу в Євросоюз в культурному плані. Але це не тільки заслуга Лукашенка. Там так було і в Радянський час. ЇХ смт по якості життя були на рівні міських жителів, а в УРСР вже тоді виглядали бідним родичем... Чому не знаю... 

 10.09.2012 23:39  Марієчка Коваль для Суворий 

да-да)) це теж часто звучить... ну давайте всіх пооживляєм, а вони нас в могилку)). там тепло і затишно. і не тре за газ платить. 

 10.09.2012 23:36  Каранда Галина для Суворий 

знайомий батьків родом з Білорусії. їздив в гості до рідні. дуже вихваляв порядок: мов, папірця ніхто не кине... 

 10.09.2012 23:36  Марієчка Коваль для Каранда Галина 

а-а))) ну так вийшло) 

 10.09.2012 23:33  Суворий для Каранда Галина 

Думаєте білоруси не будуть плакати??? А 37 у нього був... 90-ті роки... Там багато зникло активних білорусів... 

 10.09.2012 23:31  Каранда Галина для Суворий 

хіба там аж настільки все критично? я про 33-37-мі, про безропотність і про плач на його похороні... 

 10.09.2012 23:27  Суворий для Каранда Галина 

Ну в Лукашенка ж вийшло... 

 10.09.2012 23:26  Каранда Галина для Суворий 

а от цікаво.... зараз би в нас варіант сталінізму пройшов? як думаєте? 

 10.09.2012 23:20  Суворий для Марієчка Коваль 

А моя не проти оживити Сталіна... Теж певно для чогось такого... ;)) 

 10.09.2012 23:15  Каранда Галина для Марієчка Коваль 

ні, не про те, що перерізать. просто там Ви схожі на свої вірші і коментарі. гостренькі такі))))) 

 10.09.2012 23:10  Марієчка Коваль для Каранда Галина 

це ви тіпа про те, що перерізать я всіх хочу?))))) у кожного свої міркування) істини ж нема. і не буде. короч. анекдот.. да..)) коли до нас на річку, краса така, приїжджають туристи свині... я про те і думаю, аби вони вимерли. що поробиш. свині ж. 

 10.09.2012 23:07  © ... 

дякую усім за відгук. бачу, нічого не змінилося від тоді, як я друкував цей вірш уперше... чи доживемо до тих часів, коли мовне питання перестане бути актуальним для одних і дражливим для інших?.. я, мабуть, вже ні. 

 10.09.2012 23:00  Каранда Галина для Марієчка Коваль 

знаєте, Марійко, Вам дуже личила Ваша друга ава, з ножничками. Цей кіт Вам не підходить зовсім. Подобається Ваше почуття гумору, хоч часто й не згодна з міркуваннями. Щодо останнього коментарю, анекдот згадала: " навкруги тихо-тихо, неначе всі вимерли.... яка краса!"... 

 10.09.2012 22:56  Марієчка Коваль для Суворий 

То ви підтримуєте свій суворий авторитет певно) Чудові коментарі. Хоча, мені все чудове. І мова чудова. І країна. А людей перестрілять - і все буде чудово. Так бабуся говоре. не я.) 

 10.09.2012 22:51  Суворий для Марієчка Коваль 

 та я жартую...

 10.09.2012 22:48  Каранда Галина для Марієчка Коваль 

) теж люблю:)) 

 10.09.2012 22:46  Каранда Галина для Суворий 

крім освіченості ми ще мали віру в чесність. Не знаю, як на Заході, а у нас ніхто не міг усомнитися в тому, що в газетах і ТБ - тільки правда. Мов, могли щось замовчати, але в відкриту брехати? - ні-ні... 

 10.09.2012 22:46  Марієчка Коваль для Каранда Галина 

так, я люблю знать вік усіх, з ким перепис. досвід, все таке. 

 10.09.2012 22:43  Марієчка Коваль для Суворий 

хм... ну добре. Гарної дороги) 

 10.09.2012 22:40  Суворий для Каранда Галина 

Нас могла витягнути тільки освідченість тоді. Хтось казав, що СРСР була найбільш читаюча країна в світі. Але не спрацювало... А в Польщі спрацювало ще в 1981 році... Інтелігенція не тільки читала, але й боролась... Польщі заздримо вже який рік...? 

 10.09.2012 22:37  Каранда Галина для Суворий 

тьху! мені тільки дійшло, про які роки йдеться!) сиділа, думала!)))))) 

 10.09.2012 22:35  Суворий для Марієчка Коваль 
 10.09.2012 22:31  Каранда Галина для Суворий 

пересічний українець апріорі не може боротися за незалежність. Відстоювати можна більш конкретні й нагальні потреби. Поки людині комфортно, вона бунтувати не буде. Бунтуватиме, коли прижмуть. Як приклад - недавні виступи чорнобильців, підприємців і т.д. Незалежність в даному випадку поняття абстрактне. Я її не відчула за ці 20 років. Адже економічно ми увесь час були змушені комусь кланятися. а щодо метикових крадіїв - згодна. все було добре прораховано. Наприклад - приватизація... Колись, но початку 90-х у...

 10.09.2012 22:24  Марієчка Коваль для Суворий 

класно ото ви пишете). то все 112 років.)).. 

 10.09.2012 21:47  Суворий для Марієчка Коваль 

Мова не має впевненості... Це правда... Але якщо до прикладу людину 20 років протримати в темному підвалі вона теж втратить зір і взагалі людську подобу... Але ж це не означає, що раз так історично склалося її можна там тримати до скону і не дати їй шансу... Хоча ніби краще потихеньку сплавити її на кладовище. Незамінних немає...
Спірна філософія, філософія на грані я б сказав і саме на таких гранях спалахують конфлікти...
Звичайно хочеться все перевести в площину матеріальних благ і не зважати на такі дрібниці як крадіжка мови у країни. Але якщо вкрадуть мову, то завтра розкрадуть і все інше. Жодна нація не досягла успіху консолідуючись навколо одних "бабок", довкола них найчастіше ллється кров і царюють злидні.
А мовне питання ми заковтнемо, бо байдуже нам уже. Одна країна вже розпалась, яка вирощувала радянську людину і плекала надію про одну єдину мову вимиваючі національні... Можна зробити висновки... Ведуть нас тернистим шляхом, але схоже не в рай. 

 10.09.2012 21:01  Марієчка Коваль 

не кидайтесь на мене. я люблю укр. мову. але все ж історично так склалось, що вона обмежена і не має звучності і впевненості в деяких сферах ... не мені судить. 

 10.09.2012 19:20  Марієчка Коваль 

прочитала все, але оце в перших рядках .." принижена, на жаль"... давайте жити все ж без оцих песимістичних нот. ну що вони дадуть? просто жити і працювати на благо наших менших поколінь, які побачать всю велич не лише мови, а й країни в цілому.. в нас проблема ширша мови, набагато... справа в сприйнятті нами держави, а не мови. патріотизм то пусте слово, якщо всі ми сидимо і зітхаємо. всі. і не треба жаліть мову, мов багато у нас в країні. і всі вони хороші, і всі люблять свою. Якщо ж в нас в країні буде багато держав і ні одна не поступиться, то спільна мова нічого не вирішить, на мою думку, вона нас не об єднає. 

 10.09.2012 18:17  Тетяна Чорновіл для © ... 

Вражаючий твір! Читала, і боліло разом з Вами! (((
Дякую за патріотизм в нашій бідній знедоленій державі!
Не буду більше нічого говорити!
Чудово! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
09.12.2010 © Йозеф Мор
08.02.2012 © Серж
11.05.2014 © Оля Стасюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди