10.09.2012 20:00
213 views
Rating 5 | 3 users
 © Оксана Корнієнко

Буря І


Буря.  Ніч.  Дерева  босоногі

Падають  навколішки  на землю.

Страшно. Крізь усі перестороги

Лиш  цікавість  дивиться мізерно.

Глухо.  Грім  і  блискавка  страшенні.

Вже  води,  напевно, по  коліна.

Ти  далеко...  Спраглою  душею

Через  кілометри  ніжно лину.

Що,  як  буря  занавіс  залізний

Поміж  нас  надовго  хижо кине?

Ти  мене  врятуєш,  мов  ту  пісню,

Що  жива,  хоч  вітер  дме  у спину.

Через  болі,  страх,  перестороги

Ми  зійдемось.  Сонце порятує.

Тихо.  Ніч.  Дерева  босоногі.

За  вікном  озону  цвіт вирує.



 27.08.2012



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про розлуку, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Буря ІІ | Оксана Корнієнко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мовчання | Оксана Корнієнко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Оксана Корнієнко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.09.2012 16:24  Лідія Яр => © 

сподобалося. 

 11.09.2012 09:42  Деркач Олександр => © 

Цікаво написано, сподобалось.. 

 10.09.2012 23:34  Каранда Галина 

прекрасний вірш. 

Публікації автора Оксана Корнієнко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо