14.09.2012 21:59
-
163
    
  2 | 2  
 © Татьяна

Як часто робимо ми помилки?

Як часто робимо ми помилки?

Причина й привід, зазвичай, розмиті,

Одному хоч на голові теши кілки,

Впаде на іншого пір’їнка – вже не може жити.


Кнутом сьогодні, завтра калачем нас помани,

Підемо без вагань – це перевірено на протязі людського роду,

Закон цей діє, незважаючи на статус, в ньому всі – «пани»,

Довіримося швидше – не своїм, а заздрісному та байдужому уроду.


Хтось десь побачив і про когось, оцінивши, щось сказав,

Не заглядаючи у суть, хоча вона йому і не потрібна,

Якщо у тебе краще, подумає про себе: «Ліпше я б й не знав»,

Для всіх і навіть рідних повість то – авторитетна.


Ні не ведіться на пусті, чужі, без сенсу балачки,

Не в школі ми отримувати оцінок від бабусі,

Нанизуйте ви власний, викоханий бісер на гачки,

А розсипати! Ні! У новому, живемо, століття, дусі.


Так! Геній той – хто має вільний час,

І невідомий йому голод,

А може з лінощів, чи проти течії пливе від нас,

Міняється постійно в серці й голові то полум’я, то холод.


Антиматерія в мізках,

Можливо, здатна світ перевернути,

Породжує як правило зневагу й страх,

І при житті, нікому непотрібний, всі стараються зігнути.


Учися на чужих помилках й не хвилюйся так,

Буває досвіду із зовні недостатньо,

Потрібно іноді самому мордою прочирити асфальт,

І хай процес болючим буде, а не результат, буквально.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.09.2012 10:07  Деркач Олександр => © 

Цікавий текст...

 14.09.2012 22:13  Каранда Галина 

Антиматерія в мізках зацікавила, оте буквально - посміхнуло.