Катеринопіль
присвячений Дню селища
Тихо Тікич тече мов у мріях
Поміж луків, гаїв виринає.
Тут стежина до сонця леліє,
В неповторності рідного краю.
Тут добро цвіте вічно, як квіти,
а земля уквітчалась красою.
І пшеничним зерном, теплим літом
Край що, верби окроплять росою.
В кожнім подиху, дотику вільний
і над ставом мандрує твій погляд.
Шпилі церкви омиють повільно
Хвилі вічні, неначе їх ловлять.
І душа тут козацької волі -
В те минуле сягає коріння.
На теренах, на цьому просторі
Добру славу несуть покоління.
Б.Ц., 15.08.2012
