Лідія Яр
Не плач, душа!
Не лийте очі сліз!
Не треба смутку
І не час печалі,
Хоч осінь листя
Рве уже з беріз
І сипле всюди
Золоті коралі...
Я рада осені!
Нащо мені весна?
Нащо тепло й жара
П,янкого літа?
Нехай для когось
Є весна - красна,
Моя ж душа
від осені зігріта...
Осіннє золото
Лиш радує мій зір
І бід нема таких,
Щоб душу ранить....
Клин журавлиний
В синю даль летить
Й мене з собою
Манить, манить,
Манить...
осінь 2005р
17.09.2012 21:01 © ... => Соломія Мельник |
Уклинюйтесь, чому б і ні... |
17.09.2012 20:12 Соломія Мельник => © |
 Чи можна й мені уклинитись у Ваш журавлиний клин?.. По-осінньому теплі рядки. Гарно!.. |
17.09.2012 19:38 © ... => Тетяна Чорновіл |
Про осінь перший, а так писала... |
17.09.2012 19:29 Деркач Олександр => © |
 Дуже-дуже...так просто і так гарно, дуже сподобалось!!! |
17.09.2012 19:08 Ем Скитаній => © |
 тонкий, чуттєвий віршик... чудово! |
17.09.2012 18:46 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже гарний вірш, хоч і перший! Ніжний і ліричний! |
17.09.2012 18:32 © ... => Каранда Галина |
Дякую. |
17.09.2012 18:09 Каранда Галина => © |
 перший, а такий гарний. |