Гидке каченя
з рубрики / циклу «Про долю»
Промайнули роки шкільні вже давно,
Зажурено я поглядаю в вікно,
Згадую з сумом ті роки шкільні,
Назад не вернути їх уже, ні.
Ми разом до школи з тобою ходили.
За партою поряд завжди сиділи,
Гидким каченям я тебе називав,
Уроки учити тобі заважав.
Але час ішов, шкільні роки минали,
Ми випускного свого діждали,
Дивлюсь на дівчат, що це за краса,
Що за царівна з казки прийшла?
Де ділося те гидке каченя?
Кругом пішла голова моя,
А може це сон, а може і ні,
Куди не погляну там очі твої.
Чому ти очима не ловиш мене?
Тебе до танцю інший веде,
Ви з ним у парі, весь вечір удвох,
А в моїй душі переполох.
Де очі мої були всі роки,
Такий тяжкий сум у мене в душі,
Що я наробив, що я чекав,
Чому тебе другий у мене забрав?
Стою я дивлюсь на подвір’я в вікно,
Ти уже в парі з другим давно,
Донька у тебе потішна така,
Така, як матуся в дитинстві була.
А я свою пару ще не знайшов,
Багато доріг я в житті вже пройшов,
Але ще в дитинстві думками блукаю,
Гидке каченя, своє я шукаю.
