21.09.2012 12:52
-
403
    
  1 | 1  
 © Татьяна

Нудьга

Травень, сонце, купчасті хмари навкруги,

І начебто багато справ,

Та втоми повен розум і нудьги,

Весною так буває, ти, і сам не знав.


Я впевнена, все завтра краще буде,

Що ж лукавити… Й сьогодні – непогано,

Натхнення, неодмінно, той знайде,

Хто чесним із собою стане…


(А про чесність…) 

Хтось хвалиться пустими, несуттєвими речами,

Досягнення, кар’єра й безлічі інтрижок,

А в голові лунає сміх дитячий й сльози довгими ночами,

Банально, втративши, домашній затишок.


Що дали, ви, взамін оспіваному почуттю?

Що діарея слів? Все одно, несхильні аналізувати,

Тут шану треба дати – суспільному передчуттю,

Народжене нове життя, щоб ним спекулювати. 


Створіння боже дане вам,

Щоб, ви, раділи і оберігали,

Якщо по правді, нікому не потрібне тут і там,

Навряд чи, ви, й про себе дбали.


А порізно, звичайно – краще, з тим,

Хто є достойним й в змозі розвивати,

Коли ж розсіється ілюзій дим,

Для кожного із берегів не має сенсу вигравати.


Війна кривава, зі списами у чоло, почнеться,

У душу плюнуться, колись, найпотаємніші слова,

В майбутньому, вам, неодмінно, все озветься,

А переможцю й переможеному куш той непотрібний, будуть сповнені на нього зла.


В утробі, ви спотворили уявлення,

Про ідеал простих речей,

Через багато років з тим же одкровенням,

Прийде до вас війни плід і ночей.


Живіть у мирі!  Всі!

Як нісенітна з’явиться нудьга,

Ви озерніться, в інших гірше все,

Просто… знайдіть заняття щоб змінити амплуа.   

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.01.2013 17:00  Каранда Галина => © 

 13.10.2012 00:26  Каранда Галина => ©