21.09.2012 10:51

-

202

2 | 2

 © Александрович Григорьев

Сльози осені

Падає листя,

Мені замітають його під ноги,

Воно уже мертве,

Як і життя, любило весною,

Тоді як і листя, було зелене,

Тепер замітає,

Твій погляд красивий,

Який мене відвертає

Осінь одна,

Плаче вона,

Що не зможе більше бути,

Його нема

І знову ці сльози,

Вони одинокі, холодні, голодні,

Падають з неба,

Невже вони знову, хочуть додому ?

Тільки не в змозі ,

Їх там, ніхто не чекає,

Вони самотні,

Літо їх покидає

Осінь одна,

Плаче вона,

Що не зможе більше бути,

Його нема