25.09.2012 13:43
-
245
    
  6 | 6  
 © Крісман Наталія

ЛЮБОВЕ, ДЕ ТИ ?

Знов білий день у морок вгруз,

Слова любові впали тінню

На сонця диск, на вигин вуст,

І затулили зір прозрінню,


В якім, ще вчора зрячі ми,

Розбили всі орієнтири,

Аж так, що в серці біль щемить,

Мов хтось з грудей те серце вирвав...


І неба тло, і сяйво зір

Ураз, здається, потемніло,

Коли душа пішла за тілом

Усім табу наперекір.


Мовчи, мовчи, бо з віч вогонь

Є більш промовистим, ніж слово!

Торкаюсь пальцями до скронь

Твоїх безмовно...


Не вір, не вір, не вір словам!

Бо серце манить у тенета.

Згоріла прим`ята трава...

Любове, де ти???

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.09.2013 08:30  Тадм 

класно!

 25.09.2012 16:17  Ем Скитаній => © 

в коханні розібратися неможливо - де тіло, де душа - все стає єдиним цілим... у віршику відображено ця "катавасія" блискуче!

 25.09.2012 16:13  Бойчук Роман 

{#}КРУУУУУТО!!!

 25.09.2012 16:11  Деркач Олександр => © 

Красивий вірш

 25.09.2012 14:00  Володимир Пірнач => © 

Гарно,
сподобалось.

 25.09.2012 13:56  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобався вірш! Хто за ким пішов... Душа за тілом, чи навпаки, то ще розберетесь. А може й розбиратись не варто!