25.09.2012 18:59

-

202

5 | 5

 © Ем Скитаній

стільки часу минуло, а ти все та ж -

роки тебе оминули, розступились літа...

і невимовно вабить твій сміх в устах

усі навколо твій славлять Богом точений стан

і не віриться навіть - ти поруч, тут

у кожний порух твій втаєно полохливу цнотУ

і торкнутися можна обличчя ледь...

тендітності не стривожу я оголених плеч

лиш обійми розкрию як два крила

палкий цілунок невтримно поєднає тіла...

і під місяцем осінь золотаво-ясні

росплела свої коси у саду в напівсні...