27.09.2012 00:07
-
213
    
  4 | 4  
 © Крісман Наталія

УЛАМКАМИ ПОРОЖНЕЧ

Шпалери на моїх стінах

ще теплі від твоїх віч,

що вчора своїм промінням

навпіл розтинали ніч

в маленькій моїй кімнаті,

що міцно сплела ТАМ -ТУТ,

де місяць в вікні плескатий

шукав у мовчанні суть,

аж поки сумний світанок

не вивів зі сну чуття,

заливши жалі у рани

без крихітки й співчуття,

розтявши на ДО і ПІСЛЯ

для нас лише зриме МИ,

навік вкарбувавши в пісню,

як двоє сплелись крильми...

Прошита безсонням стеля - 

віконце для самовтеч,

знов осінь стежки нам стелить

уламками порожнеч...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.07.2013 08:32  Тадм 

"уламками порожнеч"- чудово

 27.09.2012 13:18  Володимир Пірнач => © 

Класний текст.
Плюсую.