12.01.2010 10:50
-
864
    
  - | -  
 © Анастасія Маража

Просто люблю...

Люблю тебе за те, що є 

За те, що завжди й скрізь зі мною 

І що любов в душі снує, 

І на землі я міцно стою… 


З тобою весело і гарно 

Так легко, міцно і старанно 

Мене цілуєш міцно ти… 

І десь діваються світи.. 

Що завжди є і також будуть, 

Але не зараз, не в цю мить, 

Не хочу я про них і думать… 

А буду лиш тобою жить.. 


Так, справді жить, бо я не вмію  

Без тебе думати, творить 

Неначе тінь я десь літаю 

І лише серденько питаю: 

Чи любиш ти мене, як я? 

Чи думаєш та мрієш тихо 

Чи може крадеться біда? 

В душі настане нове лихо? 


І враз жену усі ці сірі 

Думки, бо щирість все що є 

Й ніякі хижі, дикі звірі 

Не відберуть «життя» моє 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!