04.10.2012 14:46
-
176
    
  7 | 7  
 © Лідія Яр

з рубрики / циклу «про життя»

...Одиночество - наказание, а за что, я не ведаю...

Р. Рождественский
"Монолог женщины"

Хто смутку не пізнав - ніколи не повірить,

що смуток є...

І той, кому ніколи в обличчя не сміялася 

самотність - боятися її не буде...

І біль чужий нікому не болить...

Буває ж - мить, одна,

єдина мить - важливіша за все життя...

краплина співчуття...і добре слово...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.10.2012 15:11  © ... => Каранда Галина 

Та можна було продовжити...але, "співчуття", мені здалося, сприймається як "проказа", а "добре слово" нормально...хоча, для мене це одне і теж...
Дякую.

 05.10.2012 14:25  Тетяна Чорновіл => © 

Буває! Згодна на всі сто! Про мить! І про біль також згодна!

 04.10.2012 23:49  © ... => Деркач Олександр 

Дякую за розуміння. Написала спочатку- краплина співчуття, але це чомусь не дуже спиймається, хоч і мала під цим саме оте добре слово...Галя підказала, що добре слово краще сприйматиметься, бачу, що так і є....

 04.10.2012 22:27  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно...з власного досвіду знаю, що добре слово врятувало буквально не одне життя, і знаю що коли не було поряд когось хто б сказав би хоч слово чи навпаки вислухав би люди уходили з цього життя - кажу про людей яких я близько знаю, і деяких на жаль знав, бо їх вже нема...

 04.10.2012 21:09  © ... => Каранда Галина 

Тепер Ви співавтор...
Дякую.
Тікаю, Саша уроки робить, то на хвильку забігла...

 04.10.2012 18:26  Каранда Галина => © 

... і добре слово...
гарно.

 04.10.2012 18:04  © ... => Марієчка Коваль 

Може, наговорила тут казна що, когось образила - вибачте, не зі злості...ніколи не намагалася когось образити, але ж, язик- ворог мій...Вибач Марійко, і всі кого ненароком зачепило...Було приємно спілкуватись, але треба бігти, бо робота не зроблена, вижене мене чоловік, чує моє серце, от тоді мені потрібне буде співчутття.

 04.10.2012 17:46  © ... => Марієчка Коваль 

Авже ж. зійти по головах на п,ядестал і будемо до сонця ближче....

 04.10.2012 17:43  © ... => Марієчка Коваль 

А ще...людина з пустою душею, ніколи не буде самотньою, вона просто не може цього відчути, навпаки, люди духовно багаті болюче відчувають оту самотність...хто заливає її вином, хто, взагалі зводить рахунки з життям, а хто, тягне той"пустий" віз, поки не стрінеться той, хто почує, відчує, підтримає. Той, для кого важлива не пота красива оболочка, яку називають людиною, а їїсуть, душа...

 04.10.2012 17:09  © ... => Марієчка Коваль 

Самотність - це коли біля тебе безліч людей, рідних, знайомих, а ти -один , тому. що всім не до тебе...Так ніби то і говорять,цікавляться, як справи, здоров,я, але , насправді. їх це не цікавить, їм зовсім не хочеться чути про твої проблеми...а , буває, що ти кричиш їм про це, а вони тебе не чують. Дай Боже, щоб ти Марійко ,( та й взагалі ніхто) не знали, що це таке, насправді...
а співчуття...хоч і писапла тут, що чуже не болить, але, іноді, болить, ще й як...
Ти ще просто мало бачила в цьому житті...
Дякую

 04.10.2012 16:48  Марієчка Коваль 

чорт, філософське питання оце. . Самотність - це як по-вашому? Це пустота в душі, серці чи це якийсь інший душевний стан? якщо це пустота... то жаліть її нема потреби, бо нема що жаліть. Коли люди хворі, тяжко хворі і борються за кожен момент, краплинку того щастя, і не хочуть і не заповнюють себе співчуттям, тим прикритим лицемірством, бо по-справжньому ніхто ніколи не співчуває. це ілюзія. така наша природа.

 04.10.2012 16:17  © ... 

3017

 04.10.2012 15:47  © ... => Недрукована 

Дякую щиро.

 04.10.2012 15:28  Недрукована => © 

От з кожним Вашим словом погоджуюсь!
А вірш напевно білий і "пухнастий"))