Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.10.2012 21:35Есе
 
71000
© Юлія

Спогад...

Частина 1
Юлія
Опубліковано 05.10.2012 / 13434

Годинник голосно пробив опів на восьму, закликаючи мешканців залишити буденність в обіймах ночі та з відкритим захопленням поринути у відпочинок, який нарешті наступив після довгого робочого тижня, такого ж пасмурного і незадоволеного, як і солоні краплі дощу, що невпинно супроводжували мене усюди.

Кострубаті вершечки старовинних будівель, прикрашені шпилями та строкатими фігурами, зіткнулись у нерівному бою з вечірньою туманністю, що наче ненажерлива пошесть поглинала останні проблиски денного світла. Важкі краплі помірно падали з неба, боляче били по скуйовдженій землі. Вона ставала гарячою від швидких кроків, теплого повітря і безперервних людських думок...

Я впевнено ступав по мокрому асфальту, черевики безжально топтали свіжі калюжі - бризки каламутної води сплелись у власному танці: вони жваво підскакували, вдихали ковток свіжого повітря та нехотячи повертались у всеобіймаючі руки землі. А найпроворніші із них уміло зачіплялись за людей, смакували хвилину свободи та згодом назавджи залишались лише маленьким мокрим клаптиком.

Небо тим часом не переставало плакати, воно ридало так відкрито і невимушено, ніби це була його остання  можливість ніжно поцілувати землю. Поцілунки були рясні, намагались не пропускати і клаптика, та водночас холодні - точно такі, як залишає той, хто щойно зробив фатальний крок у своєму житті. 

Я уповільнив ходу і мимоволі задумався. Лише небо уміє так лити сльози: щиро, на повну силу, безпосередньо; воно так схоже на дитину, у якої відібрали улюблену іграшку чи солодку цукерку. Якби і люди могли бути такими ж небесно-щирими, а їхня пам`ять - як вода:  міцно тримати у кишені усі спогади, змішувати слізно-старе із радісно-новим, та найважливіше - пробачати. Пробачати усе, навіть жостоке тупцювання по солоних калюжах та безперервне нарікання на дощ, якому і так немає з ким поділитись свою печаллю. Але - ні, людина так не вміє - це лише прерогатива природи. Ми ж частенько носимо усі образи з собою, зовсім забуваємо про милосердя чи закриваємо його у високу вежу чеснот, які "непристосовані для 21 століття". І забуваємо куди поклали ключ. Можливо, саме тому для багатьох із нас істинне і вічне: "...І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим..."  уже давно до крові пошматувало власне значення, та все ж ніяк не достукається до давно закованих сердець...

5.10.2012
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
13.10.2012 Проза / Есе
Спогад (Частина 2)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
17.01.2017 © роман-мтт / Мініатюра
Годувальник (фантастично)
17.01.2017 © Олег Корнійчук / Мініатюра
Йог
17.01.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Пройти лабіринт (Глава 14 - 16)
17.01.2017 © Панін Олександр Миколайович / Мініатюра
Новорічне Перемір’я
16.01.2017 © Маріанна / Мініатюра
Зелений
Есе
09.10.2012 © Луч Света
Крик душі
05.10.2012
Спогад... (Частина 1)
03.10.2012 © Недрукована
Впіймай мене, якщо зможеш!
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.88 (МАКС. 5) Голосів: 8 (7+1+0+0+0)
Переглядів: 364  Коментарів: 2
Тематика: Есе, твори, спогад
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.10.2012 16:23  © ... для Лідія Яр 

Щиро вдячна! Це моя перша публікація і читати такі теплі слова надзвичайно приємно! 

 07.10.2012 10:14  Лідія Яр для © ... 

Дуже гарно, сподобалося, геть усе-усе...А про небо, як воно плаче, то взагалі щось...і про істинне і вічне, цілком погоджуюсь. мабуть так воно і є...
Дякую за приємні хвилини. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +29
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +28
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +114
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +50
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.11.2011 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
12.04.2011 © Закохана
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди