05.10.2012 16:47
-
144
    
  6 | 6  
 © Лідія Яр

Про вірші

Про вірші

А вам - із душі каміння

І теплий промінчик сонця,

Що світить мені, буває,

Хоч іноді, у віконце.

Я з вами сміюсь і плачу

І з вами - я краща й гірша...

Моя, вередлива вдаче,

Мої безталанні вірші...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.10.2012 15:55  © ... => Каранда Галина 

Казала, що заспокоїли Ви мене, що не лише я у віршах про вірші...а то думала, що у мене уже криша не на місці...

 05.10.2012 19:53  Каранда Галина => © 

я нічого не зрозуміла...) наричала на Вас через оте "куди мені"))) надто знайоме))))

 05.10.2012 19:46  © ... 

{#}Тікаю. Саша виганяє

 05.10.2012 19:40  © ... => Деркач Олександр 

а Ви , як завжди хвалите...приємно, але не перехваліть...

 05.10.2012 19:36  © ... => Тетяна Чорновіл 

Краще не хваліть, бо не раді будете....день і ніч писатиму і з порталу не вилазитиму, а вам усим читати прийдеться..(жартую)
Приємно, що добре слово сказали, хоча ...куди мені...

 05.10.2012 19:30  Каранда Галина => © 

чудово!) ми всі час від часу про вірші пишемо:))))))

 05.10.2012 17:26  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно і талановито, як завжди!

 05.10.2012 17:00  Тетяна Чорновіл => © 

Ну, не так і безталанні! На порталі ми ними зачитуємося! А це хіба не талан для вірша, коли його читають і цінують???
Ось і цей, небагатослівний, а такий мудрий і щемливий!