Платинові роси

Ой як гарно!.. 

До Ваших віршів хочеться повертатись, вони ваблять своєю непередбачуваністю образів 

дуже влучно, Ти, Віко, висловилась - тепер, як ніколи цінується домашня атмосфера...ковдра, добра книжка...в доброму сенсі цих слів - не лінивість, чи спялчка сама по собі, а можливість збагатити перебування з самим собою...на це також у нашому рутинному житті завжди бракує часу 

Є, точно є!
У мене це тепленька ковдра, гарячий чай і цікава книжечка)
А, да, ще якісь смачненькі печеньки ;)
Для чого ж іще осінь-зима?)) 

скажи?) а до тих рос так ще прийдеться довго чекати - але нічого є нші зваби в теперішній порі:) 

Твої плюси мені дуже приємні 

Ір, дуже круто написала!
Аналогічне ставлення до осені, так бракує тих літніх рос, щоб босоніж і заплющити очі. Образи суперові! Надзвичайно сподолось!) 

Класно, дуже сподобалося.
Плюсую. 

цей рядок: "Жаль лиш в росах вже холодно бОсоніж"
просто неймовірно красивий, як в ціломц й вірш! 

погоджуюсь із Вами...тепер босоніж по канапі хіба)))..вдячна Вам. 

Дуже гарно , а що босоніж холодно, то ж літа було вдосталь...
Чудово 

примхливі ми жінки:) що тут скажеш:) 

гарно. нам дійсно не вгодиш... 

Скромність - теж ознака майстерності))) 

о, дякую) але Ви перехвалили - ніякий я не майстер, Романе - лінивий любитель, швидше) 

Оригінальний у Вас Жовтень -дітвак!!! Сподобалось вче: і образи і стиль і..., ну геть все! Дякую за оригінальність. Відчувається рука майстра!!!! 

спасибі...якраз сьогодні усвідомилось, який жовтень дитячим може бути - теплим...ось і уявила його таким добрим дітваком...моментами вередливим) 

Ваша образність завжди дуже яскрава, завжди на межі із символізмом. Чудова вишукана персоніфікація.
Для мене Ваш стиль письма - яскравий, виразний. Ваші твори вже ні з чим не сплутаєш.