09.10.2012 12:34
112 views
Rating 5 | 9 users
 © Тетяна Чорновіл

Чужий світ

Я знову в їхній пробираюсь світ,

Сочусь на зламі простору і часу,

Хоч відчуваю – сторожкий мій слід

Упізнаний чуттям їх буде зразу

В магічнім згустку.


Та все ж бреду нечутно, мов у сні,

Бо важко сном видіння те назвати,

Долаю сплески кривизни страшні,

Спішу поза свідомість десь сховати

Недобру пустку.


Цей біль… Вони!  Злі вогники в очах –

Ознака, що мене вже “розкусили”

І тупіт ніг, погоні дикий жах!

Коли останні полишають сили,

В свій світ зринаю.


І знов сочусь на грані сприйняття,

Хоч страх обвив, неначе баговина.

Пізнати щось, цінніше за життя,

Усе ж в чужому світі я повинна!

А що? Не знаю…

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Осінні холоди | Тетяна Чорновіл». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Самотній Голосіївський ноктюрн | Тетяна Чорновіл».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.10.2012 17:49  © ... => Тетяна Ільніцька 

Час від часу затягує ця тема. Щоразу по іншому... Дякую! 

 10.10.2012 17:40  Тетяна Ільніцька => © 

Дуже сподобався і розмір, і зміст. Дещо затемнена, не буквальна суть твору, та проте тема - "чужий серед своїх", "інакший", "Нетакий" - розкрита чудово! 

 10.10.2012 17:32  © ... => Деркач Олександр 

Приємно! :)) 

 10.10.2012 17:32  © ... => Лідія Яр 

:))))))))) Справді, хоч в ві сні! Мудро! Дякую! 

 10.10.2012 16:31  Деркач Олександр => © 

Класно! 

 09.10.2012 20:38  Лідія Яр => © 

Цікаво...Гарно... А я часто ві сні розумію, що це сон, і роблю якісь дурниці дальше...а що, тут не можна, то хоч вісні... 

 09.10.2012 19:47  Оля Стасюк => © 

Я навпаки не хочу прокидатися! Можна ж все зробити по-своєму! Можна дихати під водою, літати, змінювати пейзажі і дійових осіб. Світ, який твориш сам... 

 09.10.2012 17:19  Каранда Галина => © 

а оте пробудження не являлося продовженням сну?:))))) 

 09.10.2012 17:12  © ... => Оля Стасюк 

А в мене якось були сни, в яких я раптом розуміла, що це сон. А зрозумівши, міцно зажмурювала очі, а потім широко відкривала! Таким чином вдавалося прокинутись! :)) 

 09.10.2012 16:59  Оля Стасюк 

Здалось замальовкою сну. Класно. Розумію, що це все - справжнє життя, але мені так часто останнім часом таке сниться... А, знаєте, класно, що посеред сну, в таку найважчу мить розумієш, що можеш щось змінити. Будуєш стіни, фарбуєш небо (моє улюблене!), перетворюєш все в пустелю або просто викликаєш з-за горизонту хвилю. Або летиш. Я вже так кілометрів 500 налітала:) 

 09.10.2012 13:41  © ... => Бойчук Роман 

Дуже вдячна за поетичний коментар! Справді, буває, що краще не знати того зухвалого... Але ж тягне туди! У незвідане :))) 

 09.10.2012 13:37  Бойчук Роман 

Дуже гарно! Так,

Цікавить невідоме , вабить, манить,
Допоки залишається незнаним,
Проте не раз бува: пізнання ранить,
Або ж стає воно до нас зухвалим. 

 09.10.2012 12:39  © ... => Каранда Галина 

:))))) Я вже виринула, дякую! :)))) 

 09.10.2012 12:37  Каранда Галина => © 

?? де це Ви втрапили?)) будьте, ТУТ, тут всі свої і все своє!))) 

Публікації автора Тетяна Чорновіл

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 17 | Знайдено: 98
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ПСИХОЛОГІЧНЕ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;