16.03.2009 00:00
808 views
Rating 5 | 1 users
 © Лілія

В руках рветься нитка Аріадни

В руках рветься нитка Аріадни, 

Лишаються холодні стіни і темрява. 

Мінотавр вже зовсім близько. 

Чути його подих. 

Але чому він такий спокійний? 

Мабуть, тому, що я не маю 

Ні тіла, ні крові, 

Які б збуджували його чуття. 

Моє ім’я – мене немає. 

Це в мені заблукав Тесей, 

Але Аріадна вийшла заміж за Діоніса, 

А Егея обманув зір: 

Він не відрізнив чорного від білого 

І захлинувся неправдою. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Чудесні вірші. Ангели теж сумують.». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Любовна лірика. Зриваю дзвінки один за одним».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.02.2012 12:15  Олександр Новіков 

Публікації автора Лілія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо