Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.10.2012 22:11Оповідання
Для студентів  Для коханої [для коханого]  Для дорослих  Про зраду  Про осінь  Про молодість  Про любов  Про кохання  
30000
Без обмежень
© Луч Света

Меланхолійна казка

Луч Света
Опубліковано 15.10.2012 / 13602

 

Звичайний осінній день добігав кінця. Зазвичай осінні дні не добігають, а доповзають до тієї межі, де кінчається світло і починається таємниця ночі, але той був на диво швидкоплинним. На безлюдному брудно-жовтому піщаному пляжі стояла дівчина. Вона гіпнотично вдивлялася в уявну точку на горизонті і слухала монотонний плюскіт дніпрових хвиль, які бігли, котилися, переливалися одна в одну, ніби змагалися, хто перший досягне берега, а потім відходили назад від перетнутої лінії. Відомо, що можна безкінечно дивитися на три речі: на те, як струмує, хвилюється чи відпочиває вода, на те, як палає вогонь, на плин хмар у небі. А юнка, яка була свідком двох з трьох цих чистих і незаперечних істин, знала, що безкінечно і безвідривно можна дивитися лише в очі коханої людини, але лише тоді, коли можеш побачити там себе. Коли ж бачиш там іншу… краще осліпнути, щоб не бачити!

Дівчина повільно перевела пустий погляд із горизонту на зграю чайок, які кружляли в осінньому небі, і її очі на мить спалахнули і відразу ж згасли. Чайки тужливо квилили, прощаючись із улюбленим плесом, із рідними просторами. Так само пораненою птахою плакала дівоча душа, прагнучи вирватись на свободу, відбитись від дзеркала води і неба, розчинитись у чаїному клечанні. Легка сльоза засріблилась на її щоці, за нею з’явилась, але сердитий поривчастий Вітер, що злетів з небес, зігнав її, не давши збігти донизу.

Вихор підняв і закружляв у коловороті опале листя і сухі галузки, папірці, покинуті недбалими відвідувачами, і чаїні пір’їнки, скинуті птахами на пам’ять рідному берегу.

Та це скоро йому набридло, і, покинувши бавитись листям, Вітер підлетів до одинокої дівчини, хотів був прогнати її своїм крижаним подихом і не зміг… він раптом змінився, зробився таким теплим і лагідним, що сам себе не впізнав. Вітер обережно, ледь-ледь відчутно торкнувся обличчя, почав гратися пасмом її шовковистого волосся. Раптом блакить її очей помутніла, і з них ринув солоний дощ. Дівчина плакала, надриваючи душу, а Вихор осушував її сльози…

Заспокоївшись, юнка кинула останній погляд на схвильовану річку, на пустинний берег і пішла геть. Вітер полинув за нею. Дорогою він налетів на міську клумбу, зібрав пелюстки з троянд і сипав їй під ноги, але вона залишалась байдужою, заглибившись у свої тяжкі роздуми. Вихор був у відчаї! Що ж робити, як звернути на себе увагу, як не втратити її?!

На мить він таки випустив дівчину з поля зору. Його увагу привернув юнак, який несмішливо-зневажливо читав своїм друзям чиєсь послання, а вони голосно сміялись і коментували кожен рядок. Це був не той дзвінкий, веселий, заразливий сміх, яким володіла його кохана. Це був звірячий, жорстокий, злий регіт. Вітер вихопив листа з рук хлопця, але тонкий, як невинна душа, папір порвався, залишивши йому лише клаптик.

Вихор кинувся за своєю дівчиною-мрією, але замість неї наткнувся на зачинені двері. Як він не бився грудьми об холодний метал, перепона не зникала…

Місто засяяло вечірніми вогнями. Небо нарешті розплакалося дощем. Вітер безсило відступив і ненароком випустив той клаптик паперу, який він так спішив кинути своїй-не своїй дівчині під ноги. Папірець повільно опустився на землю, а краплі дощу раз за разом розмивали написані її рукою слова: «Я тебе люблю».

Черкаси 24-25 вересня 2008 року. Доопрацьовано 18. 12. 2009
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.10.2012 Проза / Оповідання
І навіть неможливе може бути
21.03.2013 Проза / Есе
Декілька слів про несказанне
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Слово на С
09.10.2012
Крик душі
15.10.2012
Меланхолійна казка
25.03.2013
Два життя
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 190  Коментарів: 2
Тематика: Оповідання, меланхолія, про дівчину, я тебе люблю
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.10.2012 18:23  Деркач Олександр для © ... 

Гарно, цікаво, сподобалось 

 16.10.2012 14:25  Володимир Пірнач для © ... 

Гарний текст.
Сподобалось.
Плюсую. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
03.12.2011 © Т.Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
01.04.2012 © Каранда Галина
22.12.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди