17.10.2012 13:38
177 views
Rating 5 | 12 users
 © Деркач Олександр

іронічне про середньовічне

У тебе постійно усе драматично -

заклинило в дверях замок,

і дзвоник, в чеканні такий мелодичний,

у спогадах мрійно замовк...


     Середньовіччя своє

     малювала пастеллю -

     був зАмок високий

     і лицар блискучий.

     І амури ширяючи 

     під білою стелею

     коханням влучали

     у серце жагуче.


Перехнябилась вішалка, понурені речі,

скиглить побляклий паркет.

Шпалери сповзають додолу приречено,

крапає кран і рипить табурет...


     Середньовіччя твоє

     неминуче настало,

     швиргАючи пилом

     амурних орбіт,

     Штукатурка посипалась

     і зник постоялець -

     лицар

     нездатний до ремонтних робіт.

м.Прилуки 17.10.2012р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про щастя, Про минуле, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Про це я мріяв всю дорогу... | Деркач Олександр 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про життя та смерть - Біль | Деркач Олександр». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Деркач Олександр.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.10.2013 14:39  Тадм 

класно! 

 17.10.2013 11:38  Лана => © 

Чудовий вірш! По числу вибило))) 

 22.10.2012 20:10  Олександр Новіков 

бомба 

 18.10.2012 22:05  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую, Володимире!))) 

 18.10.2012 10:45  Володимир Пірнач => © 

Тру!
Ой який же цей текст близький))
Просто ульот!
Плюсую. 

 17.10.2012 22:00  © ... => Тетяна Ільніцька 

Узагальнена замальовка, у мене за родом моєї діяльності основні клієнти - самотні жінки, та й коло знайомих теж( я їм завжди кажу: ви не самотні - ви вільні) часто з цього приводу шуткуємо разом, і саркастично, і самоіронично, але завжди по-доброму)) гумор всіх рятує... 

 17.10.2012 20:51  Тетяна Ільніцька => © 

Саш! Чесно кажучи, шокували! По кому це Ви так саркастично проїхалися? Чи не по тій, для якої зимою були круасани на день святого Валентина?
Нас усіх чекає і Середньовіччя, й Сутінки... 

 17.10.2012 16:10  © ... => Лідія Яр 

І я про це))) Дякую!!! 

 17.10.2012 16:06  Лідія Яр => © 

Проблема...Потрібно шукати нового лицаря... але серед (погоджуюся з Наталею) євроремонтників... або ж, так і жити з отією обсипаною штукатуркою малюючи собі в уяві замки середньовічні...тоже варіант...
класно 

 17.10.2012 15:46  © ... => Каранда Галина 

Добре, що дружина не читає)) а то теж задавала би питання))) Дякую!!! 

 17.10.2012 15:43  © ... => Бойчук Роман 

Дякую! 

 17.10.2012 15:43  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ну не так вже й трагічно - так собі, проблематично:) Дякую!!! 

 17.10.2012 15:09  Тетяна Чорновіл => © 

:)))))))))))))))))))))))))
Якесь близьке середньовіччя!
Шик просто!!!
Куди ж подався постоялець? :)))))))))))))))))))))
Виправте в назві "іронічно" на "трагічно"! 

 17.10.2012 14:27  Бойчук Роман 

Класно і написано і описано!!! 

 17.10.2012 14:08  Каранда Галина => © 

Це не тій самій пані присвячено, що все гадає?:)) Класно!) 

Публікації автора Деркач Олександр

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо