Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.10.2012 11:09Казка
Для дорослих  Для школярів  Про життя  Про прекрасне  Про душу  Про осінь  Про щастя  Про добро  Про любов  Про розлуку  Про казку  Про природу  
Легенда про осінь
50010
© Бойчук Роман

Легенда про осінь

Написано ще у студентські роки, а це дуже давно!!! Тому, прошу, - не судіть надто строго))
Бойчук Роман
Опубліковано 19.10.2012 / 13646

Колись, дуже давно: коли у свiтi панували мир i гармонiя, а замiсть людей Землю заселяли Боги, зароджувалося чимало цiкавих легенд... Як ось, наприклад, ця: загадкова, барвиста, як i сама її героїня, легенда про Осiнь. І так, почнiмо... 

В одному чудовому мальовничому куточку Землi, який в тi часи вважався центром всього всесвiту, зустрiлися Богиня достатку Абунденція i Бог дощу ДащБог. Молодi, ще зовсiм юнi Боги закохалися один в одного, i, отримавши дозвiл вiд Головного Бога Зевса, з’єднали своє кохання i поселилися на Золотiй Горi. i народилася у них чарiвна, золотоволоса дiвчинка, яку вони назвали — Осiнь. 

З кожним роком дiвчинка робилася все гарнiшою i гарнiшою. Її добротi дивувалися всi. Добре серце Осенi та її неймовiрна врода зачаровувала усiх Богiв-юнакiв. Проте, настав одного разу у всесвiтi переворот, який змусив Головного Бога Зевса переселити всiх Богiв з Землi на єдину Гору Олiмп, у зв’язку з тим, що Землю почали заселяти простi смертнi люди. 

Поселивши своїх Богiв на Горi Олiмп, Зевс змушений був також створити зручнi умови для життя смертних, i назначив кожному зi своїх пiдопiчних Богiв вiдповiдне призначення. Так Боговi сонця — дарувати людям тепло, зiгрiвати Землю; Посейдону — панувати над усiма океанами й морями... Кожен Бог мав своє чiтке завдання. Батьки красунi Осенi також мали своє визначене призначення: ДащБог — мав завдання поливати дощем Землю i цим самим допомагати своїй коханiй дружинi: Богинi достатку Абунденції 

збiльшувати врожайнiсть усього рослинного свiту, який необхiдний для нормального iснування смертних людей. 

Все було добре : люди жили своїм життям, як i Боги, народжували i ростили своїх дiтей, а самi Боги допомагали їм у цьому. Ще зовсiм молодим та юним Богам, Зевс також доручив невеличкi завдання. Так, молодiй красунi Осенi було доручено у вiдведений в роцi перiод, а ми його сьогоднi називаємо “Осiнньою порою”, зафарбовувати у жовто-гарячий колiр листочки на деревах та кущах. В свою чергу одному з молодих Богiв-юнакiв — Вiтерцю, доручив зривати цi, наче золотi, листочки i кружляти їх у ритмi “осiннього вальсу”. 

Бог Зевс строго-настрого заборонив своїм Богам эближуватися iз звичайними смертними людьми, обмеживши їхнi взаємовiдносини лише допомогою людям зi сторони Богiв в покращеннi умов їхнього повсякденного життя. Проте, неймовiрною вродою юної Богинi Осенi зачаровувалися як Боги-юнаки, так i юнаки серед людей. 

Осiнь i гадки не мала, що юний Бог Вiтерець, син Бога Посейдона та Богинi Вiхоли, був таємно закоханий в неї. Можливо, якби вона знала про це, то мабуть i не сталося б того найстрашнiшого, що чекало попереду ще зовсiм юну красуню Богиню. А сталося те, що в неї закохався смертний! 

Простий хлопчина iз звичайної селянсько сiм’ї був донестями закоханий в Осiнь. І своїм гарячим серцем, молодий хлопець все ж зумiв завоювати взаемнiсть почуттiв у своєї єдино красунi Осенi. Осiнь переступила закон Зевса i покохала смертного всiм своїм добрим золотим серцем. 

Юнак зробив те, чого не встиг зробити молодий Бог Вiтерець: вiн зiзнався у своїх щирих та гарячих почуттях до Богинi, i цим самим отримав у винагороду рiвносильну любов Осенi до себе. Вiтерець же дуже ревнував та виношував у свой вiтрянiй головi страшний намiр — згубити життя смертного юнака. Проте, Вiтерець ще був надто юний та слабкий, щоб це зробити. 

Богиня Осiнь настiльки сильно любила свого смертного, що готова була зректися звання Богинi... І з цим проханням попрямувала на саму вершину Олiмпу до Головного Бога Зевса. Зевс уважно вислухав Осiнь, i на Радi Всiх Старiйшин-Богiв, вирiшив задовiльнити прохання закоханої Осенi. Вiдiбравши у неї титул Богинi, вiн зiслав її з Гори Олiмп на Землю, прирiвняши її до звичайних смертних. Осiнь стала такою ж людиною, як її коханий. 

Вiтерець же не переставав думати про свiй смертельний замах на життя молодого хлопця... 

Закоханi Осiнь та юнак зажили щасливим земним життям пiд покровительством Олiмпiйських Богiв. Лише ревнiсть i чорнi намiри одного Бога Вiтерця, створювали, на перших порах, незначнi та все ж таки перешкоди у нормальному життi молодого хлопця. Невгамовний Вiтерець жбурляв у чоловiка своєї коханої Осенi рiзного роду речi, якi тiльки були йому пiд силу. А поскiльки сили його ще були надто малi, то i шкоди як такої вiн йому завдати не мiг. 

Йшли роки. Осiнь народила своєму чоловiковi трьох гарненьких та здоровеньких синочкiв, яких воин назвали Вереснем, Жовтнем та Листопадом. Усi вони були дуже схожими на свою люблячу маму : такi ж красивi; та смiливi, як їх батько. 

Проте за цi роки i Вiтерець набрався бiльшої сили i вже давно не був тим Вiтерцем, що лише зривав з дерев листочки, вiн став зовсiм могутнiм Буревiєм, пiд силу якому було викорiнення з землi дерев. Разом iз силою вiтерця виросла i його ненависть та ревнiсть до чоловiка красунi Осенi. І ось одного разу, коли молодий батько трьох синiв та люблячий чоловiк своєї дружини Осенi пiшов в лiс за дровами, сердитий на нього за своє втрачене кохання Вiтерець своєю потужною силою Буревiя, яку вiн набув за всi цi роки, - вирвав iз корiнням з землi велетня-дуба i, пiднявши його високо у повiтрi, з неймовiрною силою своєї ненавистi кинув його на чоловiка “своєї” Осенi, забивши його до смертi. 

Вiтерець своїм жахливим вчинком зрадив довiру Зевса i за це був жорстоко покараний: роззлючений Бог Зевс ув’язнив його у пiдземеллi на вiки. Саме тому ми сьогоднi чуємо чимало про такi страхiтливi стихiйнi лиха, як землетруси: розгнiваний на весь свiт i на весь Олiмп Вiтерець, замiсть листочкiв та дерев змушений тепер штовхати пiдземнi плити, завдаючи цим самим руйнiвних збиткiв на Землi. 

Красуня Осiнъ, дiзнавшись про страшну смерть свого коханого, день i нiч лила гiркi сльози, якi для її батька — ДащБога здавалися нескiнченним проливним дощем. І лише її рiднi синочки: Вересень, Жовтень та Листопад допомагали їй жити на цьому свiтi. 

Зевс не мiг спокiйно дивитися , як страждає молода мати без свого чоловiка i вiн вирiшив повернути їй титул Богинi i разом з синами забрати назад на Гору всiх Богiв — Олiмп. 

З того часу Осiнь знову почала фарбувати у жовто-гарячий колiр листочки дерев та кущiв, а її сини: Вересень, Жовтень i Листопад, - перетворилися у окремi мiсяцi, якi стали невiд’ємними часточками своєї матерi — красунi Осенi. 

Осiнь та її сини перейняли вiд своїх рiдних Богів: Богинi достатку Абунденції - дарувати врожайнiсть та щедрiсть землi, i цим самим дарувати людям життя вiд вирощених пiд золотим сонцем та регулярно пiдлитих ДащБогом харчiв рослинного свiту. Фрукти та овочi дарованi Осiнню та її синами стали невiд’ємною часткою життя всього земного людства. 


КІНЕЦЬ.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.10.2012 Поезії / Вірш
КОХАНЦІ ОСЕНІ
20.10.2012 Поезії / Вірш
Смерть
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Нарис
Червоно-біле серце Сакартвело
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
Казка Про природу
09.04.2014 © ОлексАндра
Дівчина - пташка
19.10.2012
Легенда про осінь
10.03.2012 © Тетяна Чорновіл
Зозулин квітничок
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (5+0+0+1+0)
Переглядів: 2629  Коментарів: 9
Тематика: Казка, легенда, про осінь, природа, краса
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.10.2012 10:16  © ... для Лідія Яр 

Щиро дякую) 

 21.10.2012 16:21  Лідія Яр для © ... 

Чарівна легенда 

 19.10.2012 11:58  © ... для Тетяна Чорновіл 

ПРИЄМНО! Дякую!!! 

 19.10.2012 11:57  Тетяна Чорновіл для © ... 

Дуже сподобалась легенда! :))) Хоч і писалась давно! Дякую! 

 19.10.2012 11:50  Каранда Галина для © ... 

я Вас в приватній чекаю, а ви ще тут!!))))))) 

 19.10.2012 11:46  © ... для Каранда Галина 

О, так!)) Від неї (скромності) - не помру , так це точно!)))) 

 19.10.2012 11:45  Каранда Галина для © ... 

головне - скромний!) 

 19.10.2012 11:38  © ... для Каранда Галина 

Дякую! Так-так -я різносторонній та багатогранний))) 

 19.10.2012 11:19  Каранда Галина для © ... 

) прикольно) от мені дивний Ваш спосіб мислення, як для юриста. Я б не додумалася переплести в одному творі богів з різних пантеонів. це не критика, казочка цікавенька, просто мені ніяк не вдається розібратися в Вашому світобаченні)))) от мені Ви -художник, скульптор, казкар, масовик-затійник, але тільки не юрист))))) чудеса!) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +36
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +85
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
03.12.2011 © Т.Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди